Мати арештованого за пограбування музею спалила роботи Пікассо, Гогена і Моне

Мати одного з підозрюваних у пограбуванні музею Kunsthal у Роттердамі стверджує, що вона спалила всі викрадені її сином картини.

Про це повідомили правоохоронні органи Румунії, передає УНІАН

Як розповіла слідству Ольга Догару, мати підозрюваного Раду Догару, після арешту сина в січні 2013 року вона злякалася за нього і вирішила знищити всі докази. Спочатку вона закопала валізу з сімома викраденими картинами на кладовищі в селі Каракліу в Румунії. Через місяць, після того, як у селі почалися обшуки, вона викопала валізу і спалила її в пічці у себе вдома. 

У прокуратурі розповіли, що експерти з Національного музею історії Румунії аналізують попіл, знайдений у печі в будинку Ольги Догару. На аналізи, за словами слідчих, може знадобитися кілька місяців. У прокуратурі підкреслили, що будь-які висновки про долю картин можна буде зробити тільки після результатів експертизи. 

Пограбування музею Kunsthal в нідерландському Роттердамі сталося 16 жовтня 2012 близько третьої години ранку. Невідомі, потрапивши у музей через аварійний вихід, менш ніж за дві хвилини винесли сім картин. Це були роботи Пікассо, Гогена, Матісса, Люсьєна Фрейда, Мейєра де Хаана і дві - Клода Моне. 

Картини були виставлені на експозиції, що відкрилася в жовтні 2012 року і була приурочена до 20-річчя галереї. 

Експерти оцінюють загальну вартість викрадених картин в 100-200 мільйонів євро. 

Перші арешти у справі про пограбування музею відбулися в січні 2013 року в Румунії. Тоді були заарештовані троє чоловіків, які відмовилися визнавати свою провину. У тому ж місяці в будинку відомого в Румунії модельєра Каталіна Ботезату був затриманий його асистент. На початку березня в Роттердамі була арештована також румунка, яка є подругою одного з раніше затриманих чоловіків. Всі підозрювані не визнають своєї провини.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.