Спецпроект

В Уругваї будують музей геноциду вірмен

В Уругваї почалося будівництво музею геноциду вірмен. Ініціатором проекту виступило міністерство освіти і культури південноамериканської країни. Уругвай першим в світі визнав це актом людиноненависництва.

Про це пише vesti.ua.

Відкриття музею намічено на 24 квітня 2015 року. Його приурочать до столітньої річниці масових вбивств в Османській імперії.

Це перший музей геноциду вірмен, який буде створений за межами Вірменії. Такий самий музей в найближчі роки може з'явитися в США.

Заступник міністра освіти і культури Уругваю Оскар Гомес заявив, що у споруджуваному будинку будуть представлені експозиції, присвячені не тільки геноциду вірмен, а й інших злочинів проти людства, зокрема Голокосту.

За даними, якими Вірменія обґрунтовує визначення геноциду, в роки Першої світової війни влада Османської імперії вбила до півтора мільйонів етнічних вірмен, які проживали на території сучасної Туреччини. Туреччина називає ці події "вимушеним переселенням", заперечуючи факт геноциду.

Уругвай став першою в світі країною, що визнала геноцид вірмен. Пізніше його приклад наслідували Росія, Франція, Італія, Німеччина та інші держави.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.