Спецпроект

Архітектори Тейт Модерн побудують музей у Гонконгу. ФОТО

Швейцарське архітектурне бюро Herzog & de Meuron виграло конкурс на проект будівлі музею модернізму і сучасного мистецтва в Гонконзі під назвою M +.

Про це повідомляє сайт бюро.

Herzog & de Meuron не стало наслідувати архітектурі КНР, а вирішило використовувати у своєму проекті китайський національний принцип взаємодії протилежностей, наприклад темного і світлого. Музейний комплекс складатиметься з двох будівель - одноповерхового горизонтального, в якому розташуються експозиційні простору, а також вертикального, відданого під офіси. Вертикальна будівля також буде використовуватися як екран для демонстрації відео.

Крім Herzog & de Meuron у фіналі конкурсу були ще п'ять учасників, зокрема архітектурне бюро лауреата Прітцкерівської премії 2013 Тойо Іто і компанія Shigeru Ban Architects.

Відкриття музею заплановано на 2017 рік. Незважаючи на те, що у нього немає будівлі, у нього вже є частина колекції: влітку 2012 року швейцарський колекціонер Улі Сиг пожертвував M + значну частину свого зібрання китайського сучасного мистецтва.

Гонконгський музей буде присвячений мистецтву XX і XXI століть, архітектури, дизайну і відеоарту. Він розташується на набережній порту Вікторії і стане одним з центральних установ культурного району West Kowloon (Західний Цзюлон), будівництво якого оцінюється в 3 мільярди доларів. Всього в цьому районі передбачається відкрити 17 культурних і розважальних центрів.

 Жак Херцог і П'єр де Мерон

Бюро Herzog & de Meuron було засновано в 1978 році. У 2000 році бюро отримало Прітцкерівську премію, найпрестижнішу в галузі архітектури, за проект британського музею Тейт Модерн, найвідомішою їх роботи.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.