Спецпроект

Скарби Кримської землі стали відомі в Європі

3 липня 2013 в LandesMuseum - Рейнському крайовому музеї міста Бонна (Німеччина) - відбулося відкриття унікальної виставки "Крим - золотий острів у Чорному морі".

Про це пише prostir.museum.

Один з експонатів Керченського заповідника - скульптура "Змієногої богині - проростаючої діви" - відкриває виставку в LandesMuseum. Цей унікальний пам'ятник ще недавно був представлений в античній експозиції Керченського історико-археологічного музею, а зараз встановлений просто навпроти центрального входу в музей як найяскравіший експонат, що відображає глибинну суть греко-варварської культури античних міст Північного Причорномор'я. Організаторів виставки та відвідувачів музею захоплюють і інші пам'ятники, привезені з Керчі - скульптури, стели, архітектурні деталі з лапідарною колекції, розписні вази і теракотові статуетки шанованих на Боспорі богів, вироби з кераміки і скла, твори торевтики, вишукані прикраси і предмети похоронного інвентарю - всього 190 музейних предметів.

Відкриття виставки стало підсумком роботи цілого ряду служб і підрозділів як на Україні, так і за її межами. Крім співробітників музеїв та наукової громадськості у підготовці виставки брали участь працівники Міністерства культури України та Міністерства культури Криму, Міністерства закордонних справ, співробітники митниць, брокери, представники транспортних компаній, а також компанії Міжнародні авіалінії України.

Виставка "Крим - золотий острів у Чорному морі" працюватиме з 3 липня 2013 до 19 січня 2014 року в Бонні, потім скарби Криму побачать мешканці та гості Амстердама (Нідерланди). У червні 2014 експонати будуть повернуті в Україну, і всі бажаючі знову зможуть побачити унікальні твори античного мистецтва з фондів Керченського історико-культурного заповідника в історико-археологічному музеї, Золотої комори і лапідарій.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.