Спецпроект

Невідомий меценат перерахував музею Джейн Остін £ 100 тисяч

Спонсор, який побажав залишитися анонімним, перевів у фонд музею Джейн Остін 100 тисяч фунтів стерлінгів. Музей оголосив кампанію по збору коштів на купівлю обручки письменниці, яку придбала американська співачка Келлі Кларксон.

Про це пише dailymail.co.uk.

Раніше влада Британії заборонила співачці вивозити раритетний ювелірний виріб за межі країни до грудня 2013 року, в надії, що його зможуть викупити і залишити на батьківщині. За словами представників музею, їм залишилося зібрати £ 49,2 тис. 

Джейн Остін, автор відомого англійського роману "Гордість і упередження", померла в 1817 р., коли їй було всього 41. Кільце вона залишила своїй сестрі Кассандрі. Воно належало її нащадкам до минулого року, коли кільце продали через аукціон Sotheby's Кларксон. Співачка - велика шанувальниця творчості Остін, вона також є володарем першого примірника "Гордості і упередження". Кларксон погодилася на продаж кільця музею.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.