Найвища споруда України святкує 40-річчя. ФОТО

6 серпня 1973 року у Києві запрацювала нова радіотелевізійна передавальна станція.

Про це нагадують Укрінформ.

Суцільнометалева вежа є найвищою вільною (без підтримуючих розтяжок) металевою конструкцією світу і найвищою спорудою України.

Розташована на території Бабиного Яру, біля Лук'янівського кладовища і колишнього Сирецького концтабору для полонених.

Київська телевежа і споруда концерту радіомовлення, радіозв'язку й телебачення (праворуч). Фото: uk.wikipedia.org

Споруджена у 1968-74 рр. за проектом київського інституту "УкрНДІпроектстальконструкція" для забезпечення радіо- і телетрансляцій.

Розроблена спершу для столиці СРСР Москви, у початковому варіанті проекту вежа мала висоту близько 500 метрів, для Києва висоту було зменшено до 385 метрів.

Маса металоконструкцій — 2700 т. Телевежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметру.

Телевежа (червона цятка) і споруда концерну (жовта) з висоти пташиного польоту

Вежа з трьома телевізійними передавачами по 50 кВт і телевізійними станціями в Чернігові, Житомирі, Буках, Черкасах забезпечили всю центральну частину України високоякісним телевізійним мовленням.

До 1973-го київською радіотелевежею була вежа на горі Щекавиця висотою 138 років, споруджена в 1950 році.

Стара телевежа на Щекавиці, з видом на лівий берег Дніпра

Також сьогодні виповнюється 40 років Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Інфраструктура концерну наразі включає в себе понад 560 антенно-щоглових споруд заввишки від 70 до 380 метрів, більше 12 тисяч км радіорелейних ліній, понад 1380 телевізійних передавачів, 364 радіопередавачі і 2 центри супутникового зв'язку у Київській, Житомирській та Одеській областях.

Інфраструктуру обслуговують майже 3,8 тисяч спеціалістів.

На честь 40-річчя сьогодні о 22:00 Київська телевежа засяє у світлі 130 потужних прожекторів.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.