Спецпроект

Янукович вимагає дотримуватися траурних заходів у роковини Голодомору

Президент Віктор Янукович підписав указ "Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ доручає Кабінету Міністрів створити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також розробити та затвердити у місячний строк відповідний план заходів.

Цим планом має бути, зокрема, передбачено проведення 23 листопада 2013 року - у День пам'яті жертв голодоморів - відповідних жалобних заходів за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості.

Указ вимагає від уряду підготувати програму досліджень (за участі НАНУ) теми голодоморів першої половини XX століття в Україні (Голодомору 1932-1933 років в Україні, голодоморів 1921-1922 років та 1946-1947 років в Україні).

Також президент наказує уряду прискорити спорудження у Вашингтоні (США) пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

МЗС доручено провести тематичні заходи за кордоном і сприяти участі іноземних дипломатів у заходах в Україні.

Указ вимагає дотримуватися траурних заходів 23 листопада 2013 року: обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо й телебачення і приспустити державні прапори.

Державним ЗМІ України пропонується широко висвітлювати заходи до 80-х роковин Голодомору.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.