Спецпроект

Музей культурної спадщини запрошує відвідати оновлену експозицію

Музей культурної спадщини (відділ Музею історії Міста Києва) запрошує відвідати оновлену експозицію присвячену народній іконі ХІХ ст. із колекції Володимира Беланжера.

Про це пише prostir.museum.

Серед експонатів можна побачити зображення: "Святого Миколи", "Святої Варвари", "Богоматері на престолі" - тло яких, як правило, прикрашають букети, які на одних іконах є стилізованими, а на інших – майже натуралістичними.

Обличчя святих на іконах слабо модельовані, але ясні й виразні, одяг з умовними прикрасами і драперіями – крапками й лініями графічного орнаменту – площинно-декоративний.

Народна ікона, з колекції, формально імітує та метафорично відтворює багато прикрашену й майстерно написану іконописцем-професіоналом храмову ікону.

Сам прийом імітаційності мав на меті, шляхом використання мінімальних засобів вираження, створити враження живописно-декоративного багатства зображеного, створити метафоричний іконний образ, зробити ікону привабливою і цілком зрозумілою щодо тематичних і сюжетних завдань.

Українська народна або хатня ікона підкреслює унікальність селянського іконописання, яке було зумовлене перипетіями вітчизняної історії та надзвичайно складною структурою релігійних та ідеологічних орієнтацій, а також мозаїчним ландшафтом української етнокультури.

Володимир Беланжер - українець за національністю, проживав у Німеччині, Франції, більшу частину життя провів у США, а з 90-х років ХХ ст., повернувшись до України, почав колекціонувати народні образи.

Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.