Спецпроект

Кримінальний музей поліції Лондона може відкритися для публіки

Кримінальний музей лондонської поліції може відкритися для широкої публіки. Виставковий комплекс являє собою "похмурий каталог" історії злочинів.

Про це пише The Daily Mirror.

Музей був створений в 1874 році як освітній проект для нових співробітників правоохоронних органів.

Тепер місцева влада вважає, що так званий "Чорний музей" має великий туристичний потенціал і здатний заробити гроші для поліції. "Навіть тримісячна виставка з вхідними квитками по £ 15 може зібрати £ 4,5 млн. Цього вистачить на оплату річної роботи ста офіцерів", - йдеться в статті The Daily Mirror.

Серед експонатів виставкового комплексу - знаряддя вбивств серійних маніяків і посмертні маски страчених злочинців. Одним з найцікавіших раритетів вважається лист, що датується 27 вересня 1888 і підписаний Джеком Різником.

Наразі потрапити в музей можуть тільки співробітники поліції.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.