БЕССАРАБСЬКИЙ РИНОК РЕСТАВРУЮТЬ. Фото

Влада Києва вирішила провести реставрацію будівлі критого ринку на Бессарабській площі, 2 у Шевченківському районі міста.

Рішення прийнято з метою приведення будівлі до належного санітарно-технічного стану і забезпечення безаварійної експлуатації, повідомляє УНІАН із посиланням на відповідне розпорядження КМДА.

Замовником проектних робіт та робіт з реставрації визначено КП "Бессарабський ринок", за яким на праві господарського відання закріплена будівля.

Всередині ринку

Підприємство до початку виконання робіт повинно одержати дозволи Міністерства культури, місцевого органу у сфері охорони культурної спадщини – управління охорони культурної спадщини КМДА на проведення робіт.

Бессарабка від бульвару Шевченка. Фото 1990 року

Бессарабський ринок — критий ринок з торговою площею 896 м² на Бессарабській площі (в західному кінці Хрещатика) в Києві. Побудований за рішенням міського самоврядування у 1910-1912 рр. на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.

 Бессарабський ринок, 1910-ті роки

Перший критий ринок у Києві, з минулого сторіччя вважається найдорожчим у місті. З 1946 року навпроти ринку розташовано пам'ятник Володимиру Леніну.

Здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення (декоративні панно й горельєфи) виконали учні українського скульптора Ф.П.Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі.

 Скульптурні деталі - гуси на ґратах і голова тура (дикого бика - герб Молдови і Бессарабії) над входом. Фото: andriyprokopenko.com

Торгівельний майдан на нинішній Бессарабці існував з XIX сторіччя, поблизу тодішньої міської застави, куди Васильківським шляхом приїздили торговці з півдня України та Бессарабії.

За століття ринок двічі зазнавав руйнації: перший раз у 1937 році, коли горіли крамниці на першому поверсі, другий — під час німецької окупації у роки Другої світової війни.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.