На Монблані знайшли скарб у 250 тисяч євро

Французький альпініст виявив на горі Монблан скарб вартістю 246 тисяч євро, що пролежав на льодовику близько 50 років.

Про це повідомляють РІА "Новості" з посиланням на Франс Прес.

У бляшаній коробці лежали смарагди, рубіни й сапфіри. Знахідку альпініст передав поліції.

"Молодик виявився дуже чесним, швидко зрозумів, що коштовності належали комусь, хто загинув на льодовику, - зазначив  представник місцевих правоохоронних органів Сільвен Мерлі. - Альпініст міг залишити їх собі, проте вважав за краще передати їх поліції".

Визначити, як коштовності потрапили на гору, допомогли штампи "Зроблено в Індії" на пакетиках, усередині яких лежали камені.

Авіакатастрофи за участю літаків Air India відбувалися у масиві Монблану в 1950 і 1966 роках.

Згідно з французькими законами, людина, що знайшла скарб, може залишити його собі, якщо власник або спадкоємці не встановлені. Наразі влада Франції зв'язується зі своїми індійськими колегами, щоб знайти колишнього господаря дорогоцінних каменів.

Як відомо, у лютому 2012 року троє українських будівельників у Празі знайшли й передали владі скарб на 250 тисяч євро.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...