На Монблані знайшли скарб у 250 тисяч євро

Французький альпініст виявив на горі Монблан скарб вартістю 246 тисяч євро, що пролежав на льодовику близько 50 років.

Про це повідомляють РІА "Новості" з посиланням на Франс Прес.

У бляшаній коробці лежали смарагди, рубіни й сапфіри. Знахідку альпініст передав поліції.

"Молодик виявився дуже чесним, швидко зрозумів, що коштовності належали комусь, хто загинув на льодовику, - зазначив  представник місцевих правоохоронних органів Сільвен Мерлі. - Альпініст міг залишити їх собі, проте вважав за краще передати їх поліції".

Визначити, як коштовності потрапили на гору, допомогли штампи "Зроблено в Індії" на пакетиках, усередині яких лежали камені.

Авіакатастрофи за участю літаків Air India відбувалися у масиві Монблану в 1950 і 1966 роках.

Згідно з французькими законами, людина, що знайшла скарб, може залишити його собі, якщо власник або спадкоємці не встановлені. Наразі влада Франції зв'язується зі своїми індійськими колегами, щоб знайти колишнього господаря дорогоцінних каменів.

Як відомо, у лютому 2012 року троє українських будівельників у Празі знайшли й передали владі скарб на 250 тисяч євро.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.