У Києві зберуться науковці, які вивчають печатки Русі й Візантії

13-16 вересня у Києві відбудеться Перший міжнародний колоквіум з вивчення візантійських і давньоруських печаток.

Захід має назву "Сфрагістичний меридіан: Київ - Корсунь/Χερσων - Κωνσταντινουπολις".

Організатори:

- Український національний комітет візантиністів;

- Кримське вiддiлення Інституту сходознавства Національної академії наук України;

- Інститут археології Національної академії наук України;

- Інститут історії Національної академії наук України;

- Національний заповідник "Херсонес Таврійський";

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник;

- Музей Шереметьєвих.

"Візантійські та давньоруські печатки – безцінні джерела з історії цих країн і стосунків між ними", – зазначив ініціатор цього академічного заходу, меценат та колекціонер Олексій Шереметьєв.

 

Печатки вказують на зв’язки українських земель з Візантією - провідним державним, культурним і релігійним центром світу в епоху середньовіччя, джерелом давньоруського християнства.

Посередником у цих контактах часто виступав Херсонес у Криму. Тут знайдено сотні печаток, що належали міським чиновникам і просто знатним мешканцям. Це дозволяє науковцям реконструювати історію міста за понад 500-річний період, уявити життя та кар’єру правителів міста, чиновників, духовенства, патриціату та їхніх родин.

"Печатка – це документ, що дійшов до нас через століття. Лише на печатках ми можемо побачити руського володаря і доторкнутися до нього так само, як наші предки", – наголосив Іван Йорданов, директор Центру візантієзнавства Шуменського університету (Болгарія).

Дивіться також інші матеріали ІП про сфрагістику (науку про печатки)

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.