У Києві зберуться науковці, які вивчають печатки Русі й Візантії

13-16 вересня у Києві відбудеться Перший міжнародний колоквіум з вивчення візантійських і давньоруських печаток.

Захід має назву "Сфрагістичний меридіан: Київ - Корсунь/Χερσων - Κωνσταντινουπολις".

Організатори:

- Український національний комітет візантиністів;

- Кримське вiддiлення Інституту сходознавства Національної академії наук України;

- Інститут археології Національної академії наук України;

- Інститут історії Національної академії наук України;

- Національний заповідник "Херсонес Таврійський";

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник;

- Музей Шереметьєвих.

"Візантійські та давньоруські печатки – безцінні джерела з історії цих країн і стосунків між ними", – зазначив ініціатор цього академічного заходу, меценат та колекціонер Олексій Шереметьєв.

 

Печатки вказують на зв’язки українських земель з Візантією - провідним державним, культурним і релігійним центром світу в епоху середньовіччя, джерелом давньоруського християнства.

Посередником у цих контактах часто виступав Херсонес у Криму. Тут знайдено сотні печаток, що належали міським чиновникам і просто знатним мешканцям. Це дозволяє науковцям реконструювати історію міста за понад 500-річний період, уявити життя та кар’єру правителів міста, чиновників, духовенства, патриціату та їхніх родин.

"Печатка – це документ, що дійшов до нас через століття. Лише на печатках ми можемо побачити руського володаря і доторкнутися до нього так само, як наші предки", – наголосив Іван Йорданов, директор Центру візантієзнавства Шуменського університету (Болгарія).

Дивіться також інші матеріали ІП про сфрагістику (науку про печатки)

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..