Спецпроект

Новий 4D-музей в Лондоні дозволить заспівати з Фредді Мерк'юрі

Новий лондонський 4D-музей дозволить туристам заспівати з Фредді Мерк'юрі або зіграти на гітарі з Джимі Хендріксом. Музичний зал слави площею 3,7 тис. кв. м відкриється в районі Камден за півтора року.

Про це пише dailymail.co.uk.

Головним елементом музею стане 4D-атракціон. Він розробляється за допомогою технології, яка використовувалася на фестивалі Coachella в Каліфорнії в 2012 році. Тоді глядачам представили тривимірного Тупака Шакура.

"Ви зможете переміститися в минуле і потрапити в певний момент в історії музики або виступити з артистами, яких вже немає", - заявив один з авторів музею Лі Беннет. "Я був на фестивалі Coachella і бачив Тупака, це вразило людей", - додав він.

Крім того, відвідувачі музею зможуть навчитися грі на музичних інструментах і ознайомитися з різними історичними експонатами.

Міф про 9 травня. Коли закінчилась війна?

Вдень 9 травня мені зателефонули з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу. Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені. /Жуков Г. К. "Воспоминания и размышления"/

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.