Спецпроект

Харківський історичний музей приймає речі в дар

Співробітники Харківського історичного музею працюють над створенням нової експозиції, яка охопить період з 1945 по 1990 роки. Директор музею запросив всіх харків'ян взяти участь у створенні експозиції "1945-1990-ті". Для цього охочим необхідно подарувати музею речі і предмети особистого вжитку, які відносяться до повоєнної епохи.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Дата відкриття експозиції поки невідома у зв'язку з реконструкцією музею, але його співробітники вже підготували макети, де зображено розміщення виставкових експонатів на вітринах, які незабаром встановлять в установі. Сама експозиція опише цю епоху за допомогою створених інтер'єрних композицій, де в уявних квартирах радянських громадян будуть виставлені телевізор з лінзою, старі годинники та інші предмети побуту, яких так мало залишилося в будинках городян.

Директор музею, Володимир Цигульов, зазначив, що раніше цю експозицію не готовили через те, що цей період був ще актуальним для багатьох поколінь харків'ян. Втім, під час проведення Євро-2012 іноземних відвідувачів дуже цікавили саме сучасні експозиції, які можуть наочно продемонструвати цілу епоху в історії України та Харкова і дати можливість більше зрозуміти традиції країни.

Реконструкція історичного музею в Харкові за планом має тривати до кінця 2014 року.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.