У Чернігові відкрили виставку на честь першого директора "Хімволокна"

До 100-річчя від дня народження першого керівника Чернігівського "Хімволокна" у місцевому історичному музеї ім.Тарновського відкрилася виставка "Перший директор. В.Я. Радченко".

Про це повідомляє "Музейний простір".

В’ячеслав Якович Радченко народився 28 вересня 1913 р. в м. Шостка Чернігівської губернії (нині Сумської області). Після закінчення Шосткинського хіміко-технологічного технікуму з 1933 р. працював на першому в країні Клинському заводі хімічного волокна (Московська область).

З травня 1942 р. по жовтень 1945 р. – заступник командира 58-го гвардійського артилерійського полку.

У 1956-1969 роках – директор Чернігівського заводу синтетичного волокна, одного з головних підприємств міста і регіону, чільного представника хімічної промисловості країни.

За роки його директорства створено соціальну базу підприємства: побудовано 33 житлових будинки, робітничі гуртожитки, Палац культури, піонерський табір та інше.

За кошти підприємства будувалася обласна лікарня. Радченко домігся відкриття в Чернігові політехнічного інституту (нині – Технологічний університет) і запровадження тролейбусного сполучення (1964).

У вересні 2012 р. міський Палац культури – колишній Палац культури хіміків – отримав ім’я В'ячеслава Радченка.

На виставці експонується понад 70 предметів, пов’язаних з життям і діяльністю Радченка - фотографії, бойові ордени і медалі, відзнаки за трудові досягнення, дипломи, копії документів, прапори соцзмагань хімічного підприємства.

Виставка буде працювати до кінця 2013 року.

Три цілі за ніч. Із «Щоденника нелегального солдата»

І бачу, як бойовики евакуюють пораненого. Двоє витягають його з окопу і забирають. Його руки у них на плечах, голова звисає на груди. Троє відразу, у повний зріст – легка мішень, спокуслива мішень... Але я не стріляю. Коли евакуюють пораненого, стріляти не можна. Так мене навчили. Етика війни. Табу. «Нельзя превращать благородное искусство войны в скотство», - говорить часто Вольф.

Чотири біографії на тлі Вересневої кампанії

Перевагою командира є брати відповідальність на себе. Сьогодні я беру її на себе у найтяжчу мить – наказую припинити подальшу беззмістовну боротьбу, аби не лити даремно вояцьку кров. Дякую вам за вашу мужність та ваш послух, знаю, що знову прийдете, коли будете потрібні.

Як дозвіл на продаж землі поховав Римську республіку

У 111 році до Р.Х. Рим вирішив приватизувати землю та відкрити ринок землі. До цього уся земля вважалася громадською. А від того моменту – оголошувалася приватною власністю. Як ця революція знищила Республіку та чому це був поганий сценарій?

Легенда про Топільцина

Зганьблений насамперед у власних очах реформатор вирішив відмовитися від влади та піти світ за очі. Разом з володарем погодилися вирушити на край світу й кілька тисяч його прихильників, які вважали Топільцина втіленням божества. Чи міг «проповідник миролюбства» стати засновником «імперії терору»?