ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА АКАДЕМІЇ НАУК ТЕЖ ХОЧУТЬ ЛІКВІДУВАТИ

У зв’язку із загрозою ліквідації президією НАН України Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського вчена рада інституту заявляє про відсутність підстав для прийняття такого рішення.

Про це йдеться у рішенні загальних зборів трудового колективу закладу, текст якого є в розпорядженні Історичної Правди.

Вчена рада інституту заявляє про "відсутність суто наукових (та й будь-яких інших) підстав" для прийняття такого рішення.

"Без потужної спеціалізованої установи, яка б координувала зусилля науковців у цій галузі, вкотре можна говорити про зникнення сходознавства в Україні", - наголошується у рішенні зборів.

"Україна розвиває стосунки з країнами Сходу. Саме з розвитком економічних взаємин із цими регіонами ми пов’язуємо підйом української економіки, - ідеться в тексті рішення. - Суспільства Сходу треба вивчати у спеціалізованій установі НАН, де сконцентровані відповідні наукові кадри. Розпорошення колективу Інституту сходознавства по різних установах матиме згубні наслідки".

Науковці стверджують, що ліквідація або об’єднання інституту з іншими науковими закладами спричинить те, що з науки підуть "десятки сходознавців-філологів, релігієзнавців, філософів, які зараз працюють в Інституті сходознавства, але які не зможуть вписатися в концепцію новоствореного наукового закладу".

Збори ухвалили вважати пропозиції щодо ліквідації інституту або його приєднання до інших наукових установ такими, що несуть загрозу існуванню сходознавчої науки в Україні.

Також трудовий колектив звернувся до президента НАНУ академіка Бориса Патона з проханням об’єктивно розібратися в ситуації.

У разі збереження загрози ліквідації інституту або його приєднання до інших наукових установ трудовий колектив залишає за собою право вдаватися до "акцій, покликаних унеможливити ухвалення цього згубного рішення".

Рішення підтримали 36 із 36 присутніх на зборах трудового колективу.

Інститут сходознавства НАНУ засновано у жовтні 1991 року. У структурі Інституту працюють п’ять наукових відділів: історіографії та джерелознавства, класичного Сходу, Далекого Сходу, сучасного Сходу, Євразійського степу, а також науково-видавничий відділ і наукова бібліотека.

Інститут видає наукові журнали "Східний світ" і "Сходознавство", працює аспірантура, дві спецради (єдині в Україні по захисту дисертацій з історії країн Сходу і східних мов), опубліковано десятки монографій, щороку проводиться конференція "Сходознавчі читання Агатангела Кримського".

Як відомо, кілька днів тому аналогічну заяву зробив трудовий колектив Інституту археографії та джерелознавства НАНУ.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.