Спецпроект

В Білорусі, у палаці Тизенгауза відкриється музей

У палаці Тизенгауза Поставського району Білорусі відкриється музей. Це результат спільного проекту Поставського району Вітебщини і Рокішського Литви. Він відбувся у рамках програми транскордонного співробітництва з розвитку туризму.

Про це пише tio.by.

Поставський палац Антонія Тизенгауза, за словами старожилів, у радянський час був доведений до такого жахливого стану, що його навіть хотіли знести. Допоміг компромісний варіант з перетворенням будівлі під корпус районної лікарні.

Раїса Кураченка, директор районного краєзнавчого музею, філією якого і стають підвальні приміщення палацу не приховує радості від майбутньої події, адже зараз музей хоч і розміщується на центральній площі міста Постав, але будівля колишнього заїзного будинку XVIII століття дуже мала. Наприклад, експозиція розташовувалася всього на 175 кв. м.

Спочатку планувалося, що нові площі будуть передані під зібрання, присвячені історичній спадщині славетного роду. Але виявилося, що є можливість розмістити тут і матеріали, присвячені Поставському регіону в цілому. На сьогоднішній день практично завершено реконструкцію, закуплені експонати і необхідне обладнання.

Напередодні в рамках проекту була проведена етнографічна експедиція по місцях, пов'язаних з життям і діяльністю Тизенгауза, пошук документів, пов'язаних з цим родом. Її досягненням стануть і копії малюнків Костянтина Тизенгауза в експозиції музею, виконані ним у Поставах, але які зберігаються в картинній галереї Каунаса. Під час експедиції була проведена фотофіксація архітектури, декору та інтер'єру будівель, всього того, що було необхідно для створення дизайн-проекту музейної експозиції, адже, на жаль, нічого рідного тут не збереглося.

Колись у Поставському палаці був найбільший в Європі орнітологічний музей, тут також зберігалися оригінали Рембрандта, Дюрера, Гобена і багатьох інших всесвітньо відомих живописців. Зараз дещо з цього знаходиться в Рокішках, щось - у Києві, а щось - в Росії. Отже, керівництво музею планує наповнити його новими культурними цінностями.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.