Спецпроект

Голодомор став взірцем масового вбивства для інших режимів

Голодомор став взірцем масового вбивства для інших тоталітарних режимів.

Про це лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом заявила на міжнародній науковій конференції в Нью-Йорку, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"В роки Другої світової війни такими ж методами, як у 1932-1933 роках (ізоляція, повне позбавлення їжі) нацисти знищили мільйони радянських військовополонених, - зазначила Еплбом. - І навіть Голокост на початку нагадував цю методологію — євреїв ізолювали в гетто і залишали вмирати. Потім нацисти визнали цей метод недостатньо ефективним і швидким, тому почали використовувати газові камери".

Також авторка відомих книг з історії комуністичного тоталітаризму оголосила, що почала писати книгу про Голодомор.

Енн Епплбом - американська письменниця і журналістка, автор історичних книг "Історія ГУЛАГу", "Залізна завіса: руйнування Східної Європи. 1944-1956 роки". Дружина нинішнього міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського.

Конференція "Вимірюючи наслідки Голодомору 80 років потому" пройшла у Нью-Йорку 6-7 листопада з участю відомих дослідників - Андреа Граціозі, Любомира Луцюка, Френка Сисина, Людмили Гриневич, Станіслава Кульчицького, Юрія Шаповала, Володимира В'ятровича та інших.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Читайте також: "Як Голодомор змінив життєвий уклад українців"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".