Спецпроект

У Могилянці відкрився Центр досліджень Голодомору

При Національному університеті "Києво-Могилянська академія" розпочинає роботу Український центр досліджень Голодомору.

Центр очолила відомий історик, старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Повідомляється, що центр буде займатися реалізацією дослідницьких наукових проектів з проблематики Голодомору, публікацією наукових праць, документальних збірників, перекладів праць зарубіжних авторів, проведенням наукових семінарів, круглих столів та інших заходів на тему Голодомору.

Працівники Центру також розроблятимуть спеціальні навчальні курси та методичні рекомендації для вивчення теми у школах та вищих навчальних закладах.

"Спеціальним напрямом діяльності буде підготовка і видання багатотомної праці "Хроніка колективізації та Голодомору в Україні. 1927-1933" та створення на цій основі електронного  архіву онлайн, який міститиме оцифровані копії документів, повністю розшифровані та доповнені академічним аналізом", — розповіла Людмила Гриневич.

В Українському центрі досліджень Голодомору НаУКМА працюватимуть над виданням збірок спогадів свідків страшної трагедії, перекладом та виданням українською мовою праць західних науковців у царині дослідження Голодомору та геноцидів, моніторингом змісту новітніх нормативно-правових актів, навчальних програм, навчальних посібників і підручників України та Росії в контексті висвітлення проблематики, а також формуванням електронної бази вітчизняних дослідників цієї теми.

"Центр вивчення Голодомору буде продовжувати наукову і дослідницьку політику НаУКМА разом з іншими нашими науковими інституціями, такими як музей-архів Джеймса Мейса. Зараз ми повинні взяти на себе цю ініціативу, яку в силу певних причин не може взяти на себе держава", — прокоментував створення Центру президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Дивіться також інші матеріали за темою "НаУКМА"

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.