Пам'ятник кавовому бізнесмену Кульчицькому обурив львів'ян. ФОТО

Пам’ятник Юрію-Францу Кульчицькому у Львові, урочисто відкритий на площі Данила Галицького 22 жовтня, обурив громадськість.

Причиною обурення стала відсутність конкурсу та узгодження проекту скульптури з громадою міста. повідомляє ZIK.

Це вже не перший пам’ятник, встановлений в історичній частині Львова спонсорським коштом за не зовсім прозорою процедурою, стверджує видання. Як наслідок, невдоволені активісти об’єднались у Фейсбуку, вимагаючи контролю за публічним простором міста.

Зараз у спільноті "Нас не питали!" вже понад півтисячі учасників. Серед обурених непрозорою процедурою – громадські діячі, науковці, культуртрегери, митці та журналісти. Вони звернулись до міського голови й мають намір проводити відкриті дискусії про механізми управління публічним простором.

Пам'ятник Юрію Кульчицькому у Львові. Український шляхтич, Кульчицький народився в 1640 році в Кульчицях під Самбором (Львівщина). Був козаком на Січі, потрапив у османський полон, де досконало вивчив турецьку мову. Працював перекладачем для австрійської Східної торгівельної компанії в тоді турецькому Аккермані. Потім відкрив власний бізнес у Відні

Пам’ятник Юрію Кульчицькому, який, за легендою, запровадив у XVII сторіччі кавову традицію у Європі, виготовило і встановило за 300 тисяч грн львівське підприємство "Галка" (кавова фабрика). Але конкурс не провело, хоча це передбачалося відповідним рішенням міськради.

"Я думаю, що поспішали, – пояснив відсутність конкурсу заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. – Бо планували зробити все цього року. Але саме таким чином Кульчицький з’явився".

Меценати справді квапились – хотіли приурочити відкриття пам’ятного знаку до 330-ї річниці Віденської битви, пояснює генеральний директор "Галки" Борис Дубовий. За його словами, "це не пам’ятник Леніну, щоб для його встановлення потрібні були якісь конкурси".

Пам'ятник Кульчицькому у Відні. Під час битви за Відень 1683 року, переодягнувшись турком, українець пройшов крізь османський табір, щоб зв'язатися з союзниками. Після цього повернувся в обложене місто зі звісткою про скору допомогу. Вдячні городяни подарували йому будинок у Відні, а командир союзників Ян Собеський - 300 мішків кави із захопленого турецького обозу. Кульчицький відкрив у Відні кав'ярню "Під синьою пляшкою", започаткувавши австрійську та центральноєвропейську кавову традицію. На цьому пам'ятнику Кульчицький убраний у турецький одяг - саме в такому він обслуговував відвідувачів

Василь Косів наголосив, що скульптура невелика, глобально на міський простір не впливає і використовувати його не заважає. Такі скульптури він запропонував називати "тимчасовими пам’ятниками чи пам’ятними знаками" – на відміну від тих, які встановлюються назавжди.

Тим часом активісти ініціативи "Нас не питали!" запропонували міськраді унормувати правила встановлення пам’ятників - як постійних, так і тимчасових.

Автор пам'ятного знаку Кульчицькому, скульптор Роман Кикта стверджує, що це модернове вирішення з елементами стилізації. Пояснив, що намагався зобразити Кульчицького як "галичанина, козака, воїна і людину, яка заснувала традицію пиття кави".

 Портрет Кульчицького останньої чверті XVІІ сторіччя

Коментуючи ідею встановлення у Львові пам’ятника Іванові Сірку, мер Андрій Садовий пообіцяв урахувати резонанс, який виник навколо Кульчицького, неодмінно провести конкурс і обрати найкращий проект скульптурної композиції та благоустрою території навколо неї.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.