Пам'ятник кавовому бізнесмену Кульчицькому обурив львів'ян. ФОТО

Пам’ятник Юрію-Францу Кульчицькому у Львові, урочисто відкритий на площі Данила Галицького 22 жовтня, обурив громадськість.

Причиною обурення стала відсутність конкурсу та узгодження проекту скульптури з громадою міста. повідомляє ZIK.

Це вже не перший пам’ятник, встановлений в історичній частині Львова спонсорським коштом за не зовсім прозорою процедурою, стверджує видання. Як наслідок, невдоволені активісти об’єднались у Фейсбуку, вимагаючи контролю за публічним простором міста.

Зараз у спільноті "Нас не питали!" вже понад півтисячі учасників. Серед обурених непрозорою процедурою – громадські діячі, науковці, культуртрегери, митці та журналісти. Вони звернулись до міського голови й мають намір проводити відкриті дискусії про механізми управління публічним простором.

Пам'ятник Юрію Кульчицькому у Львові. Український шляхтич, Кульчицький народився в 1640 році в Кульчицях під Самбором (Львівщина). Був козаком на Січі, потрапив у османський полон, де досконало вивчив турецьку мову. Працював перекладачем для австрійської Східної торгівельної компанії в тоді турецькому Аккермані. Потім відкрив власний бізнес у Відні

Пам’ятник Юрію Кульчицькому, який, за легендою, запровадив у XVII сторіччі кавову традицію у Європі, виготовило і встановило за 300 тисяч грн львівське підприємство "Галка" (кавова фабрика). Але конкурс не провело, хоча це передбачалося відповідним рішенням міськради.

"Я думаю, що поспішали, – пояснив відсутність конкурсу заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. – Бо планували зробити все цього року. Але саме таким чином Кульчицький з’явився".

Меценати справді квапились – хотіли приурочити відкриття пам’ятного знаку до 330-ї річниці Віденської битви, пояснює генеральний директор "Галки" Борис Дубовий. За його словами, "це не пам’ятник Леніну, щоб для його встановлення потрібні були якісь конкурси".

Пам'ятник Кульчицькому у Відні. Під час битви за Відень 1683 року, переодягнувшись турком, українець пройшов крізь османський табір, щоб зв'язатися з союзниками. Після цього повернувся в обложене місто зі звісткою про скору допомогу. Вдячні городяни подарували йому будинок у Відні, а командир союзників Ян Собеський - 300 мішків кави із захопленого турецького обозу. Кульчицький відкрив у Відні кав'ярню "Під синьою пляшкою", започаткувавши австрійську та центральноєвропейську кавову традицію. На цьому пам'ятнику Кульчицький убраний у турецький одяг - саме в такому він обслуговував відвідувачів

Василь Косів наголосив, що скульптура невелика, глобально на міський простір не впливає і використовувати його не заважає. Такі скульптури він запропонував називати "тимчасовими пам’ятниками чи пам’ятними знаками" – на відміну від тих, які встановлюються назавжди.

Тим часом активісти ініціативи "Нас не питали!" запропонували міськраді унормувати правила встановлення пам’ятників - як постійних, так і тимчасових.

Автор пам'ятного знаку Кульчицькому, скульптор Роман Кикта стверджує, що це модернове вирішення з елементами стилізації. Пояснив, що намагався зобразити Кульчицького як "галичанина, козака, воїна і людину, яка заснувала традицію пиття кави".

 Портрет Кульчицького останньої чверті XVІІ сторіччя

Коментуючи ідею встановлення у Львові пам’ятника Іванові Сірку, мер Андрій Садовий пообіцяв урахувати резонанс, який виник навколо Кульчицького, неодмінно провести конкурс і обрати найкращий проект скульптурної композиції та благоустрою території навколо неї.

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.