Спецпроект

Депутати заважають Музею Шевченка реформуватися - заява. ОНОВЛЕНО

Комітет ВР з питань культури і духовності, очолюваний В'ячеславом Кириленком, ставиться до колективу столичного музею Шевченка неконструктивно та заважає йому готуватися до 200-річчя Кобзаря.

Про це йдеться у заяві музею, яку цитує ukrinform.ua:

"На вимогу Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності ініціюються неконструктивні громадські обговорення, через які колектив просто не може працювати в нормальному режимі. На безплідні багаточасові обговорювання витрачається дорогоцінний час, а до 9 березня залишилося 4 місяці!", - наголошують музейники.

За їхніми словами, замість конструктивних пропозицій щоразу звучать лише вимоги повернути попередню експозицію:

"Наголошуємо, що експозиція музею не змінювалася з 1989 року. Адже у 2006 році відбулося оновлення експозиції на базі попередньої (1989 року) і концептуально вона лишилася незмінною: монографічний спосіб, за хронологічно-тематичним принципом побудови експозиції.

У цьому зв'язку так звану "оновлену" (до речі, за один лише місяць!) експозицію 2006 року відвідували переважно учні та студенти, яких приводили викладачі. Шевченка представляли так само, як і 25 років тому!

Саме тому на обговоренні концепції нової експозиції музею Євген Сверстюк зазначив, що "Експозиція була зроблена не для того, щоб ми полюбили Тараса Шевченка, а щоб ми з допомогою Шевченка полюбили совєтський режим".

До того ж, експозиція 2006 року була перенасиченою експонатами, що відволікало увагу відвідувачів, також було відсутнє відповідне експозиційне обладнання для представлення оригіналів, ідеться у заяві.

Саме тому впродовж років оригінали графіки Шевченка (акварелі) показувалися лише в березні-травні, під час Шевченківських днів, і це при тому, що Національний музей Тараса Шевченка зберігає 90% художнього доробку митця, наголошують музейники.

ОНОВЛЕНО 27.11.2013:

З аналогічною заявою колектив музею звернувся до президента Віктора Януковича.

"Плідно працювати в умовах постійного психологічного пресингу та цілеспрямованої інформаційної кампанії з дискредитації Музею і його колективу – неможливо", йдеться у відкритому листі на ім'я Януковича.

Завдяки указу президента 257/2012 "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка", в 2013 році розпочалися довгоочікувані ремонтно-реставраційні роботи, по завершенню яких оригінали творів Шевченка і інші 90 тис. експонатів переїдуть у більші, спеціально обладнані приміщення, наголошують музейники.

Однак, йдеться у листі, всі ці позитивні зрушення висвітлюються у деяких ЗМІ як знищення музею.

"Представники "української громадськості", за підтримки голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності В’ячеслава Кириленка, збурюють суспільство та оприлюднюють у пресі відверто неправдиві факти про ремонтно-реставраційні роботи та нову експозицію музею, мовляв тут будують підземний паркінг, ресторан, багатоповерхівку?! - бідкаються музейники. - Ми турбуємося, чи хтось зрештою відповість за відверту брехню на адресу музею?"

"Тому до 200-річчя необхідно створити нову експозицію, в якій буде представлено увесь творчий здобуток митця без ідеологічного нашарування минулого та суб’єктивної інтерпретації сучасності, - йдеться в листі. - Українці заслуговують на європейського рівня експозицію в музеї Тараса Шевченка!"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.