Спецпроект

Музей нафтопромислів став міжнародним туристичним маршрутом

Музей нафтопромислів Галичини, відкриття якого відбулось у жовтні, продовжує розширювати сферу досліджень та збільшив коло партнерів з дослідження природоресурсної історії краю.

Про це пише firtka.if.ua.

Минулого тижня Музей долучився до реалізації міжнародного проекту "Гео-Карпати", що співфінансується Євросоюзом та реалізовується в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Головним партнером проекту є Кросненська державна вища професійна школа імені Станіслава Пігоня (Польща), партнером є Львівський національний університет імені Івана Франка.

В рамках проекту вздовж усього шляху "Гео-Карпати", котрий прокладено від польського Кросно до прикарпатської Яремчі, щоби показати найцікавіші геологічні об’єкти Карпат, встановлять 28 інформаційних таблиць геосайтів, 2 панорами та буде відкрито 2 навчально-інформаційних центри. 12 із геосайтів знаходяться на території Підкарпатського воєводства Республіки Польща, 6 у Львівській і 10 в Івано-Франківській областях.

19 листопада на території Музею українсько-польська делегація урочисто відкрила інформаційну таблицю геосайту "Битківське нафтове родовище". Стенд містить інформацію про геотуристичний шлях "Гео-Карпати" та опис геосайту.

Дуже вдало обрано місце для таблиці, адже з майданчика, де її встановлено, можна безпосередньо спостерігати геологічний розріз Битківського нафтового родовища у відслоненні на схилі г. Пецига (с. Битків). Із включенням Музею до геотуристичного маршруту співпраця з новими колегами не вичерпується.

Вже намітили нові плани, зокрема в 2013-2014 роках працівники Музею спільно з викладачами Львівського національного університету імені Івана Франка запланували розробити та реалізувати проект експозиційної зали геології нафтогазових родовищ Карпат.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.