Спецпроект

У Гельсінкі закривається безкоштовний музей

Тільки до 17 листопада 2013 року можна відвідати музей-садибу Туомарінкюля (Tuomarinkylän kartanomuseo), розташовану в мальовничому місці північній частині Гельсінкі. А організовані екскурсії припиняться тут ще раніше: вже 3 листопада.

Про це пише travel.obozrevatel.com.

Будівля садиби 1790-го року є однією з найбільш значних будівель у Гельсінкі і належить місту. Наразі мерія шукає для нього нового господаря. Керівництво експозиції прийняло рішення про припинення діяльності навесні минулого року. В якості причин називається скорочення фінансування: коштів музею не вистачає на те, щоб платити оренду, проводити виставки і лекційну програму, випускати якісну видавничу продукцію. Крім того, за останні роки різко впала його відвідуваність.

Музей садиби Туомарінкюля зберігає унікальну колекцію дизайну інтер'єру від бароко до функціоналізму, предмети зі срібла, скла, кераміки, столові прилади, текстиль. Як і у всі філії Міського музею Хельсінкі, вхід сюди безкоштовний. Переїзд музейних колекцій Туомарінкюля в Міський музей відбудеться в 2016 році.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.