Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

Американська організація боротьби з антисемітизмом нагородила митрополита Андрея Шептицького за "відвагу та героїзм у порятунку євреїв" у часи Другої світової війни.

Про це повідомляє BBC з посиланням на Антидифамаційну лігу.

Шептицького, який очолював Українську греко-католицьку церкву від 1900 року і до своєї смерті у 1944-у, посмертно вшанували нагородою імені Яна Карського.

Американська організація відзначила "сміливі зусилля" Андрея Шептицького із порятунку українських євреїв, адже митрополит надавав їм фальшиві документи та притулок у часи, коли такі дії каралися смертю.

"Можна лише здогадуватись, скільки невинних життів було врятовано завдяки зусиллям цієї небайдужої людини", - сказав Абрахам Фоксман, національний директор Антидифамаційної ліги, який пережив Голокост.

Відзнаку отримав родич митрополита - професор Єжи Вейман.

"Головним прагненням [Андрея Шептицького] як Божої людини було нести людям розраду і рятувати їх, незалежно від національності та походження", - відзначив пан Вейман у своєму виступ.

Антидефамаційна ліга нагадала, що митрополит Андрей Шептицький прямо виступав проти переслідувань євреїв у зверненнях і до вірян, і безпосередньо до нацистського керівництва.

Він, зокрема, написав листа голові СС Гайнріхові Гіммлеру, протестуючи проти вбивств євреїв і скаржачись, що до цього змушують українських поліцаїв. А його пастирське послання "Не убий", що закликало не йти на "політичні вбивства", зачитували в кожній церкві.

За словами Абрагама Фоксмана, Андрей Шептицький рятував євреїв не тільки особисто, а й опосередковано, завдяки своїй твердій моральній позиції, яка впливала на вчинки інших людей.

"Український націоналізм Андрея Шептицького, націоналізм співчуття й навіть любові до єврейських сусідів – це той націоналізм, який євреї всього світу приймають і підтримують", – наголосив він.

На церемонії нагородження також був присутній Пол Хомницький, єпископ української католицької єпархії в Стемфорді, штат Коннектикут. Він передав послання голови УГКЦ Святослава Шевчука, який щиро схвалив відзначення Шептицького.

"Із трясовини війни, ненависті, нетерпимості й смерті, з глибини цього мовчання і темряви виходило дуже мало світла - голосів розуму, терпимості й людяності, - сказав єпископ Хомницький. - Але в особі митрополита Андрея Шептицького ми мали дуже яскравий промінь надії, потужний голос розуму і людяності".

Нагороду за "відвагу допомоги" Антидифамаційна ліга встановила 1987 року; 2011-го їй присвоїли ім'я польського дипломата Яна Карського, який дав Заходу одне з перших свідчень про винищення євреїв нацистами.

Дивіться також інші матеріали:

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расизм"

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Поляк вимагає від "Яд-Вашем" визнати Шептицького Праведником світу

Українці - одні з найбільших рятівників євреїв під час Другої світової

Єврейські діти митрополита Андрея Шептицького

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.