Спецпроект

Києво-Печерський заповідник оснастили QR-кодами

Перші QR-коди встановлені на всесвітньо відомих пам'ятниках архітектури Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Тепер, сфотографувавши QR-код на мобільний телефон, можна отримати швидкий доступ до інформації про об'єкт.

Про це пише сайт заповідника.

"З ініціативою розробки і розміщення QR-кодів виступили співробітники науково-дослідного відділу мультимедіа технологій Києво-Печерського заповідника. Ними ж розроблений і спеціальний інтернет-ресурс, який дозволить українським та іноземним туристам швидше ознайомитися з історією пам'ятників архітектури на українській, російській і англійській мовах", - зазначається у повідомленні.

QR-коди у Києво-Печерському заповіднику не перші в Україні. У столиці QR-коди вже встановлені, зокрема, на арці Дружби народів, Музеї історії Києва, Музеї російського мистецтва, Музеї мистецтв імені Варвари і Богдана Ханенків. Оснащені QR-кодами і ряд пам'ятників архітектури Феодосії.

"Для сканування необхідно встановити на смартфон або телефон спеціальнйи додаток: QR Reader, QR Code Scanner, QuickMark або інші програмні додатки, доступні для мобільного пристрою", - йдеться у повідомленні.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.