Спецпроект

Павло Гудімов готує виставку радянських іграшок

З 18 грудня 2013 р. по 15 січня 2014 року в "Музеї історії міста Києва" – святкова та ностальгічна виставка «Радянська пластикова іграшка 1960–1980 рр.»

Про це пише day.kiev.ua.

Основна мета проекту – відтворити атмосферу українського дитинства 1960–1980 рр. Експозицію створюють на  основі приватних колекцій та експонатів фондів Державного музею іграшки Міністерства освіти і науки України. Серед них – улюблені вітчизняні іграшки, дитячі книжки, фарфорові статуетки.

Відвідувачам розкажуть дивовижні історії про створення українсьої Барбі, червоного коника, олов’яних солдатиків, ляльок-пупсів, ведмедика, лялькових героїв у національних костюмах. Аби ця "історія дитинства" стала впізнаваною і мала в собі "дух часу і місцевості", в експозиції також будуть представлені дитячі фотографії відомих людей. Свої фото вже люб’язно надали Ніна Матвієнко, Сергій Бубка, Ольга Сумська, Влад Троїцький, Джамала, Камалія, Гайтана, Влада Прокаєва, Дмитро Гордон, Олексій Шереметьєв, Федір Зернецький.

Відчуття повного занурення в атмосферу дитинства 60—80-х доповнить підбірка анімації та спеціально створений документальний фільм режисера Максима Вохіна "Портрет радянської іграшки", де ведеться "діалог" з іграшкою, а в світ старої іграшки потрапляє сучасна дитина.

Експозиція обіцяє зацікавити не тільки маленьких глядачів, а й гостей різних вікових категорій. Куратор проекту – Павло Гудімов, засновник арт-центру "Я Галерея".

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.