Спецпроект

Регіоналу з Прикарпаття віддали гроші, зібрані на Музей Шевченка

24 тисячі "музейних" коштів член «Партії Регіонів» Ярослав Геник витратить на відновлення власного будинку.

Про це пише ua.comments.ua.

У селі Нижній Березів Косівського району згорів будинок Ярослава Геника, голови первинного осередку Партії регіонів. Чоловік підозрює, що його будинок підпалили за участь в Антимайдані, адже до цього випадку йому погрожували по телефону, а раніше вибили в машині вікна. "Минулої неділі мені погрожували по телефону, а потім всі стовпи в селі обвішали, як я виступав на Майдані на підтримку Партії регіонів. Мені помстилися за те, що я поїхав до Києва і там виступав на трибуні", - розповідає Геник.

У підпалі регіонал звинувачує сільського голову Михайла Іванкова, з яким давно конфліктує на політичному ґрунті. Незважаючи на те, що трапилося, Геник й далі обіцяє відстоювати свою позицію та їздити на провладні мітинги. Сільський голова спростовує обвинувачення. Наразі триває слідство.

Голова Івано-Франківської ОДА Василь Чуднов повідомив, що члени Партії регіонів передали Генику 24 тисячі гривень допомоги, які раніше були зібрані партійцями зі всього Прикарпаття на музей Тараса Шевченка.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.