Спецпроект

Документи про Тараса Шевченка будуть доступні в інтернеті

До 200-річчя від дня народження поета архівісти готують унікальну виставку. Вона відкриється 27 лютого 2014 року в Українському домі.

Про це пише ukurier.gov.ua.

Експонати нададуть Укрдержархів та музеї, де зберігаються документи про життя та творчість великого поета. Зокрема,  Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв представить автографи віршів "Бандуристе! Орле сизий..." (1840 рік), листування Шевченка з викладачем П. Корольовим та актором М. Щепкіним.

В архіві-музеї зберігаються також копії та фотокопії матеріалів про слідство щодо поета, про його смерть, а також документи про заборону видань "Кобзаря", вилучення збірки з вищих навчальних закладів та їх конфіскацію із книгарень Києва та інших міст (1911, 1914 роки), матеріали про пожертвування коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві за 1907—1917 роки.

Ще одна тематична добірка архівних документів відобразить життя закріпаченої родини Шевченків, складне дитинство Тараса. Окремо акцентується на постаті Павла Енгельгардта, на безправному становищі кріпаків. Інша частина експозиції сконцентрує документи, пов’язані з перебуванням Тараса  Шевченка в Україні в 1843—1847 pоках: спілкування з діячами української культури, робота над серією офортів "Живописна Україна".

Окрема група документів має висвітлити події, пов’язані зі смертю Поета, організацію його перепоховання на Чернечій горі. Завершальний пакет матеріалів покаже, як зберігалася пам’ять про Шевченка в Україні та за її межами після заборони його вшанування з нагоди 50-річчя смерті та 100-річчя від дня народження (1911, 1914).

Окремо слід відзначити роботу працівників державних архівів Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей у виявленні документів про Кобзаря. У них простежується, як всупереч діям царського режиму поширювалися твори Поета, а також показано цинічні диктаторські заборони на їхню публікацію, на облаштування могили, меморіальних музеїв та заходи зі вшанування пам’яті.

У планах архівістів та музейників — розміщення на сайті архіву електронного ресурсу "Шевченкіана аудіовізуальна", створення архівної колекції веб-сайтів "Слово про Кобзаря" тощо. На виставці в Українському домі вже можна буде отримати доступ до багатьох документів через Інтернет. 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.