Спецпроект

З квартири Джимі Хендрікса зроблять музей

На створення музею Британський фонд Національної лотереї виділить 1,2 мільйона фунтів стерлінгів.

Про це пише focus.ua.

Мансарду, в якій Хендрікс жив зі своєю коханою, приведуть у відповідність із фасадом 1968 року. Там також з'являться стенди з інформацією про його життя і творчість.

Будинок-музей Хендрікса буде сусідити з будинком-музеєм композитора Георга Фрідріха Генделя. Перший жив за адресою Брук стріт 23, другий, двома століттями раніше, за адресою Брук стріт 25. Зараз у колишній квартирі Хендрікса розташовується офіс музею Генделя.

У минулому співробітники музею композитора пускали в свій офіс шанувальників творчості гітариста, проте робили це лише для особливих гостей і по особливих випадках, наприклад, у 2010 році на 40-річчя смерті Хендрікса. Зараз же планується зробити музей загальнодоступним.

Джимі Хендрікс вважається одним з найкращих гітаристів усіх часів і народів. Він жив у Лондоні з 1966 по 1970 рік. Помер він, однак, не в своїй квартирі, з якої зроблять музей, а в лондонському готелі. Офіційна версія: передозування наркотиками.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.