Спецпроект

УПЦ МП отримала майно у центрі Львова під єпархіальне управління

Львiвська єпархiя Української Православної Церкви (Московського патрiархату) безкоштовно дiстала примiщення в історичному центрi мiста. Раніше там планувався музей.

Розпорядження пiдписав голова Львівської ОДА Олег Сало наприкiнцi 2013 року, повідомляють Львівські Новини.

Завдяки цьому релiгiйнiй органiзацiї передадуть три будiвлi вiйськового мiстечка на старовинній вулицi Пекарськiй у Личаківському районі - загальною площею 2,7 тисяч квадратних метрів.

Балансова вартiсть примiщень - приблизно 1,4 млн грн.

За споруду в центрi мiста велася боротьба з 1990-х років. Це питання знову i знову поставало перед головами ОДА, але жоден із них так i не взяв на себе вiдповiдальностi щодо передачi майна.

У вереснi 2013-го громадськi дiячi Львова звернулися з вiдкритим листом до тодішнього голови облдержадмiнiстрацiї Вiктора Шемчука, до голови облради, мiського голови Львова та представникiв державної влади передати цi будiвлi у власнiсть Церкви Християн Вiри Євангельської.

Але вже невдовзi у цих спорудах буде єпархiальне управлiння УПЦ МП. "На примiщення ми чекали 20 рокiв.

За всi роки Незалежностi Львiвськiй єпархiї не було передано жодної земельної дiлянки чи квадратного метра примiщень", - скаржиться iєродиякон Маркiян (Каюмов), прес-секретар Львiвської єпархiї УПЦ МП.

За словами ієродиякона, наразі єпархiальне управлiння мiститься на вулицi Короленка, на територiї церкви Георгiя Побiдоносця. Але цей храм належить росiйськiй громадi, тому "нема можливостi розгорнутись".

Церква задумала масштабну реставрацiю коштом вiрян. "Цi об'єкти - iсторична пам'ятка, тому руйнувати нiчого не будемо. Звичайно, доведеться вкласти багато коштiв у реставрацiйно-вiдновлювальнi роботи, адже будiвлi були у занедбаному станi десятками рокiв", - каже iєродиякон Маркiян.

Щоправда, через це розпорядження назрiває хвиля невдоволення серед львiв'ян. "Я, як i багато iнших громадських дiячiв, пiдписувались, аби примiщення у жодному разi не вiддавати Московському патрiархату, - каже Iгор Калинець. - Думаю, будемо протестувати".

Iгор Калинець нагадує, що було кiлька варiантiв щодо передачi цих споруд: українськiй протестантськiй Церквi, яка просила їх давно, пiд лiтературний музей або музей Шевченка. А ще - їх можна було вiддати пiд оздоровчий заклад для неповносправних дiтей.

Дивіться також інші матеріали за темами "Чиновники" та "УПЦ МП"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.