Спецпроект

У Музеї Ханенків знову показують античну колекцію

Національний музей імені Богдана і Варвари Ханенків відкрив виставку "Антична колекція Музею Ханенків. Вибране".

Після тривалої перерви відвідувачам знову представлені близько 60 творів мистецтва Давньої Греції, Етрурії та Риму з музейного зібрання, повідомили ІП у музеї.
 
Вік "найстарших" предметів – понад 3 000 років, "наймолодших" – близько 1700. Серед них є вишукані розписні вази, теракотові статуетки, мармурові портрети, скляні флакони та келихи.

Більшість експонатів походить із  колекції Богдана та Варвари Ханенків, решта передані до музею протягом ХХ століття з інших установ та археологічних розкопок.

У кожного з цих предметів – власна історія. За кожним – роки побутування, століття забуття й десятиліття досліджень. Кожен із них є частиною грандіозної мозаїки античної культури, відтак випромінює притаманні лише їй величний спокій та гармонію – співмірні людині й такі потрібні нам у непевному сьогоденні.

Захід присвячено пам’яті Фані Мойсеївни Штітельман (1914-1992) – археолога, мистецтвознавця, провідної дослідниці колекції античного мистецтва Музею Ханенків.

Кураторка – Катерина Чуєва.

Виставка триватиме до 15 березня.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.