У ВІННИЦІ - "НАПІВЛЕГАЛЬНИЙ" ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ. Фото

Під час народного віча у Вінниці на центральній площі міста – Театральній площі - всупереч рішенню влади встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку.

Про це повідомляє прес-служба голови підкомітету ВР з питань охорони й популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця, яку був головою конкурсної комісії з вибору зазначеного пам’ятника.

"До сьогодні Вінниця була єдиним обласним центром України, в центрі якого не було пам’ятника Великому Кобзареві, - зазначив нардеп. - На жаль, навіть сьогодні пам'ятник Шевченку прибув до Вінниці напівлегально в супроводі народних депутатів, і встановлений усупереч рішенню влади".

Як відомо, у 2004 році Вінницька міська рада прийняла рішення про встановлення пам’ятника Т.Шевченку на центральній площі міста – на Театральній площі.

 Фото надане прес-службою Бригинця

Але, незважаючи на те, що реконструкція цієї площі таки була проведена, пам’ятник на ній не встановлювали - "у зв'язку з відсутністю коштів".

 

У 2012 році міська рада проголосувала за встановлення монументу на площі імені Стуса, де вже був пам'ятник Василеві Стусу. Це викликало обурення опозиції.

 Фото: 20minut.ua

Депутати Яворівський і Бригинець звернулися до Вінницького міського голови і до місцевої міліції з вимогою взяти пам’ятник під охорону.

 

Дивіться також: "Нащадки Шевченка хочуть пам'ятник в центрі Вінниці"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.