Боротьба з ленінами триває: більше 50 пам'ятників за кілька днів

З понеділка по суботу в Україні звалили або пошкодили більше 40 пам'ятників Леніну. Географія дуже широка - від Чернігова до Криму, від Луганщини до Хмельницької області. В Харкові вирішили не зносити.

Зокрема, в ніч на 21 лютого активісти "Правого сектора" і прості городяни скинули з постаменту пам'ятник Леніна в центрі Житомира, на площі Соборній.

В ту ж ніч активісти скинули пам'ятник Леніну в Боярці, Броварах, Білій Церкві (Київська область). Також звалили монумент у Славуті (Хмельницька область).

22 лютого у Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу. Городяни спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім взялися робити це самі.

У ніч на 22 лютого у Дніпропетровську теж було повалено Леніна. Правоохоронці перешкоджати поваленню пам'ятника не намагалися.

22 лютого монументи вождю скинули з постаменту в Чернігові та Прилуках (Чернігівська область).

Крім того, у суботу повалили пам'ятник Леніну у Херсоні. Також впав кам'яний Ленін на головній площі Миколаєва.

Зруйнувати пам'ятник Леніну спробували у Запоріжжі. Між прихильниками революційного демонтажу й захисниками пам'ятника виникла бійка. У її ході невідомі в шкіряних куртках з натовпу захисників пам'ятника відкрили вогонь у опозиціонерів. Інформації про поранених немає.

А от монумент біля будинку культури імені Дроб'язко (Жовтневий район Запоріжжя)таки знесли.

23 лютого в Лисичанську (Луганська область) місцевий житель за допомогою джипа повалив пам'ятник Леніну. Міліція кваліфікувала вчинок за статтею 296 КК України (хуліганство).

Тим часом на Полтавщині (Лубни, Кобеляки), де теж упав Ленін, міліція не відкривала кримінальних справ.

У місті Кролевець (Сумщина) невідомі повалили з постаменту пам'ятник Леніну, який стояв на площі Миру. Наразі пам'ятник не зруйнований, він знаходиться на території одного з комунальних підприємств. Його подальша доля буде вирішена наступного тижня місцевою владою.

24 лютого невідомі повалили пам'ятник Володимиру Леніну в кримському селищі Зуя (Білогірський район), що стояв біля селищної ради. За словами місцевих жителів, близько третьої-четвертої години ранку під'їхала машина, люди, які перебували там, накинули мотузку на монумент і повалили.

На Одещині знищено пам'ятники у Роздільній та Кілії. Пам'ятник на головній площі Іллічівська місцева міськрада вирішила прибрати в порт "на ремонт". Крім того в Іллічівську планують перейменувати головну вулицю - з проспекту Леніна в проспект Шевченка.

Міськрада Балти проголосувала за демонтаж пам'ятника. У містах Ананьєв і Березівка ​​комуністи домовилися самостійно прибрати пам'ятники щоб ​​уникнути їх знищення.

У Кременчуку (Полтавська область) демонтовано два пам'ятники Володимиру Леніну - на центральній площі Перемоги і біля прохідної Крюківського вагонобудівного заводу.

Знесено пам'ятники у Миргороді, Котельві і Нових Санжарах (Полтавщина). У Лубнах латунний пам'ятник Леніну демонтували за розпорядженням мера.

Тим часом координаційна рада Євромайдану в Харкові відмовилася від ідеї негайного демонтажу пам'ятника Леніну на площі Свободи в центрі міста.

За словами члена координаційної ради Володимира Чистіліна, "оскільки євромайданцівці є прихильниками європейських цінностей, вони готові слухати позицію харків'ян і всебічно обговорити питання з територіальною громадою".

Загалом географія повалених Ленінів з понеділка 17 лютого до суботи 22 лютого виглядає наступним чином:

Сумська область: Суми, Конотоп, Тростянець, Кролевець;

Дніпропетровська область: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг;

Запорізька обл: селище Балабіно, Запоріжжя (плюс спроба повалення);

Черкаська область: Звенигородка, Лисянка, Христинівка, Маньківка, Сміла, Умань, селище Буки Маньківського району області, Корсунь-Шевченківський, Жашків, Канів, Шпола;

Полтавська: Полтава, Кременчук, Миргород, Котельва, Нові Санжари, Глобино, село Зубань Глобинського району, Диканька (облили фарбою), Пирятин (відбили ніс), Лохвиця (написали "Кат" на постаменті), село Сенча Лохвицького району (частково зруйнували), Лубни, Кобеляки, Решетилівка;

Одеська: Кілія, Роздільна, Котовськ (облили фарбою), Іллічівськ, Балта, Ананьїв, Березівка, Іванівка (обклали шинами й підпалили), селище Саврань;

Чернігівська: Чернігів, Прилуки;

Житомирська: Житомир, Коростишів, Коростень, Чуднів, Любар, Романів, Малин, Баранівка;

Кіровоградська: Кіровоград;

Крим: селище Зуя Білогірського району;

Луганська: Лисичанськ;

Хмельницька: Хмельницьк, Дунаївці, Деражня, Старокостянтинів, Славута;

Київська: Біла Церква, Боярка, Бровари.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Українська Правда, delo.ua, УНІАН

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.