Частину Межигір'я слід зробити історичним заповідником - археологи

На території екс-резиденції екс-президента Януковича є не менше п'яти археологічних пам'яток, серед них - легендарний Спасо-Преображенський монастир козацьких часів.

Про це Історичній Правді повідомив кандидат історичних наук, старший науковий працівник Інституту археології НАНУ Всеволод Івакін.

В Центрі охорони та наукових досліджень управління культури і туризму Київської ОДА зібрано історичні та архівні матеріали, що безперечно доводять існування в урочищі "Межигір’я" залишків Межигірського Спасо-Преображенського монастиря та пам’яток давньоруського часу, які достатні для проведення археологічних досліджень, наголосив археолог.

За словами Івакіна, наразі відсутні лише межі пам’яток та їхні охоронні зони - у зв’язку з донедавна закритим характером території.

Археолог нагадав, що листи про збереження залишків Межигірського Спаса у 2004-08 роках були направлені в усі можливі інстанції - від президента Ющенка до ЮНЕСКО. У лютому 2008 року Кабмін навіть пропонував розпочати комплексне дослідження території монастиря.

Однак ще в грудні 2007 року Вишгородська районна адміністрація надала дозвіл на передачу в оренду на 49 років земельної ділянки в урочищі Межигір'я товариству з обмеженою відповідальністю "Танталіт".

Представник ТОВ "Танталіт" відмовився підписувати Охоронний договір з органом охорони культурної спадщини Київської області, тому йому було відмовлено в отриманні погодження на передачу в оренду згаданої території.

За неофіційною інформацією, таке погодження надала "Танталіту" Державна служба з питань національної культурної спадщини.

За словами Івакіна, в 1924, 1934, 1990-1992 рр. проводилися археологічні розвідки на території Межигір’я. В результаті виявлено п’ять пам’яток археології:

     1) Спасо-Преображенський Межигірський монастир XVI–XVIII ст.

     2) Давні укріплення в ур. Пекарська гора, розташовувалися над монастирем. В двох місцях зафіксовано залишки валів, але продатувати їх спорудження не вдалось;

     3) Поселення в ур. Хутір – тут зібрано фрагменти кераміки Х–ХІІІ ст.. Тут дослідники згадують укріплення, можливо – залишки напольного валу городища. Зв'язок давньоруського поселення з укріпленнями потребує уточнення, оскільки на поселенні виявлено і пізньосередньовічні матеріали;

     4) Багатошарова пам'ятка в урочищі Виноградна гора, яка розташовувалось північніше монастиря. Знайдено фрагменти давньоруської та пізньосередньовічної кераміки. Зафіксовано багатокутне укріплення, котре дослідники вважали залишками батареї ХVІІІ ст.;

     5) Печерний комплекс Межигірської обителі.

Після відкриття території Межигір’я 22 лютого 2014 року територію монастиря відвідала комісія у складі експертів з ОДА, Мінкульту й НАНУ, яка засвідчила, що на сьогодні територія Спасо-Преображенського Межигірського монастиря є вільною від забудови.

 Розташування археологічних пам'яток на території Межигір'я

27 лютого комісія, складена з наукових співробітників Інституту археології НАН України та Центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Київської ОДА, провела візуальне обстеження вищеозначених пам’яток і зібрала численний підйомний археологічний матеріал.

Знайдено фрагменти керамічних виробів доби трипільської культури, давньоруської держави та пізньосередньовічного часу.

За словами археолога, наразі необхідно провести попередні археологічні дослідження всіх згаданих вище пам’яток - щоб підготувати облікову документацію. Після цього на базі вищезгаданих пам’яток можливе створення філіалу Вишгородського історико-культурного заповідника – "Спасо-Преображенський Межигірський монастир".

Повністю точку зору археологів дивіться: "Межигір'я як унікальна археологічна пам'ятка"

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем