Частину Межигір'я слід зробити історичним заповідником - археологи

На території екс-резиденції екс-президента Януковича є не менше п'яти археологічних пам'яток, серед них - легендарний Спасо-Преображенський монастир козацьких часів.

Про це Історичній Правді повідомив кандидат історичних наук, старший науковий працівник Інституту археології НАНУ Всеволод Івакін.

В Центрі охорони та наукових досліджень управління культури і туризму Київської ОДА зібрано історичні та архівні матеріали, що безперечно доводять існування в урочищі "Межигір’я" залишків Межигірського Спасо-Преображенського монастиря та пам’яток давньоруського часу, які достатні для проведення археологічних досліджень, наголосив археолог.

За словами Івакіна, наразі відсутні лише межі пам’яток та їхні охоронні зони - у зв’язку з донедавна закритим характером території.

Археолог нагадав, що листи про збереження залишків Межигірського Спаса у 2004-08 роках були направлені в усі можливі інстанції - від президента Ющенка до ЮНЕСКО. У лютому 2008 року Кабмін навіть пропонував розпочати комплексне дослідження території монастиря.

Однак ще в грудні 2007 року Вишгородська районна адміністрація надала дозвіл на передачу в оренду на 49 років земельної ділянки в урочищі Межигір'я товариству з обмеженою відповідальністю "Танталіт".

Представник ТОВ "Танталіт" відмовився підписувати Охоронний договір з органом охорони культурної спадщини Київської області, тому йому було відмовлено в отриманні погодження на передачу в оренду згаданої території.

За неофіційною інформацією, таке погодження надала "Танталіту" Державна служба з питань національної культурної спадщини.

За словами Івакіна, в 1924, 1934, 1990-1992 рр. проводилися археологічні розвідки на території Межигір’я. В результаті виявлено п’ять пам’яток археології:

     1) Спасо-Преображенський Межигірський монастир XVI–XVIII ст.

     2) Давні укріплення в ур. Пекарська гора, розташовувалися над монастирем. В двох місцях зафіксовано залишки валів, але продатувати їх спорудження не вдалось;

     3) Поселення в ур. Хутір – тут зібрано фрагменти кераміки Х–ХІІІ ст.. Тут дослідники згадують укріплення, можливо – залишки напольного валу городища. Зв'язок давньоруського поселення з укріпленнями потребує уточнення, оскільки на поселенні виявлено і пізньосередньовічні матеріали;

     4) Багатошарова пам'ятка в урочищі Виноградна гора, яка розташовувалось північніше монастиря. Знайдено фрагменти давньоруської та пізньосередньовічної кераміки. Зафіксовано багатокутне укріплення, котре дослідники вважали залишками батареї ХVІІІ ст.;

     5) Печерний комплекс Межигірської обителі.

Після відкриття території Межигір’я 22 лютого 2014 року територію монастиря відвідала комісія у складі експертів з ОДА, Мінкульту й НАНУ, яка засвідчила, що на сьогодні територія Спасо-Преображенського Межигірського монастиря є вільною від забудови.

 Розташування археологічних пам'яток на території Межигір'я

27 лютого комісія, складена з наукових співробітників Інституту археології НАН України та Центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Київської ОДА, провела візуальне обстеження вищеозначених пам’яток і зібрала численний підйомний археологічний матеріал.

Знайдено фрагменти керамічних виробів доби трипільської культури, давньоруської держави та пізньосередньовічного часу.

За словами археолога, наразі необхідно провести попередні археологічні дослідження всіх згаданих вище пам’яток - щоб підготувати облікову документацію. Після цього на базі вищезгаданих пам’яток можливе створення філіалу Вишгородського історико-культурного заповідника – "Спасо-Преображенський Межигірський монастир".

Повністю точку зору археологів дивіться: "Межигір'я як унікальна археологічна пам'ятка"

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.