ТАТАРАМ У КРИМУ НЕ ДАЮТЬ ПРОВЕСТИ МІТИНГ до 70-річчя депортації

Нелегітимна кримська влада досі не дала дозволу на проведення 18 травня в центрі Сімферополя траурного мітингу з нагоди 70-річчя депортації кримських татар.

Про це лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв повідомив в інтерв'ю радіостанції "Ехо Москви".

За його словами, нелегітимна влада наполягає на тому, щоб теж узяти участь у мітингу, тільки з її прапорами.

"Це найбільший мітинг, який буває взагалі на території Криму, - пояснив Джемілєв. - Площа зазвичай буває переповнена ... буває 30-40 тисяч осіб, а площа не дуже-то велика".

Він додав, що така пропозиція є неприйнятною, оскільки кримські татари не приймають окупацію і не дозволять, щоб на траурному мітингу були російські прапори.

"Там традиційно можуть бути прапори національні й українські, пояснив екс-лідер Меджлісу. - А на українські прапори вони, знаєте, як бики на червону ганчірку. Тому якщо, скажімо, не дозволять, то все одно збереться народ, але не виключені сутички, умовно кажучи, з правоохоронними органами або тими бандами, які вони там зберуть".

За словами Джемілєва, дії по розколу кримських татар вже ведуться давно, але особливо інтенсивно почалися вестися при режимі екс-президента Віктора Януковича.

Він підкреслив, що Федеральна служба безпеки Росії також намагалася внести розкол в Меджліс кримськотатарського народу. В даний час татар шантажують, погрожують закрити бізнес, якщо вони не визнають проросійську владу в Криму.

"Починають цікавитися їхнім бізнесом, прямо кажуть: "Ми все вам прикриємо. Або будете ось таким хорошим татарином, або ж взагалі будете розорені", - зазначив Джемілєв.

Нардеп додав, що серед татар є ті, хто коливається, думає про прийняття російського громадянства. При цьому він зазначив, що є інша точка зору: якщо весь народ не буде приймати російське громадянство, то окупанти нічого не зможуть зробити.

"Добре, що ось українське законодавство передбачає, що якщо ти письмово не написав про те, що відмовляєшся від українського громадянства, але змушений був отримати російський або інший паспорт, ти не втрачаєш українське підданство, і коли вся ця криза мине, то ти можеш знову-таки бути громадянином", - сказав Джемілєв.

За його даними, в автономію приїжджають "емісари" з російських мусульманських республік, які переконують кримських татар прийняти російське громадянство.

"У цьому плані дуже щільно працює Татарстан, з Башкирії, з Чечні приїжджають емісари і розповідають, як добре живеться на Русі, як добре бути членом Російської Федерації, - розповів Джемілєв. - Ефекту, правда, від виконання цих наїздів немає, але тим не менш".

Раніше Джемілєв заявляв, що Меджліс кримськотатарського народу функціонуватиме напівпідпільно, якщо окупаційна влада заборонить його діяльність.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.