У Києві обговорять українську ціну перемоги у Другій світовій війні

Інститут історії України НАНУ й Український інститут національної пам'яті запрошують на публічну дискусію "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму".

"Сталін у своєму відомому тості [у травні 1945 року - ІП] назвав переможцем у війні російський народ. Потім Путін підтримав його, заявивши: перемога була можлива без українців, - йдеться в анонсі заходу. - Отож, провідні науковці намагатимуться розібратися, яким був вклад українців у перемогу над нацизмом і чи можлива вона була без нашої участі".

Час і місце: 5 травня, понеділок. 12:15 - 14:15, прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Історики говоритимуть про матеріальні та духовні втрати України у роки німецької окупації, про боротьбу українців з нацизмом у лавах Червоної армії, армій союзників Антигітлерівської коаліції та Української повстанської армії.  

Учасники:

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Шаповал Юрій, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;

В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті, старший науковий співробітник Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Патриляк Іван, доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Пилявець Ростислав, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник УІНП;

Антонюк Ярослав, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

Круглий стіл організований Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом історії НАН України.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.