Російський суд визнав німецького історика "екстремістом"

Дані досліджень військового історика з Німеччини Себастьяна Штоппера за рішенням суду опинилися в російському Федеральному списку екстремістських матеріалів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
Себастьян Штоппер вивчає партизанський рух у Брянській області РФ. Йому вдалося знайти в німецьких архівах і передати до Росії партизанські щоденники та інші документи.

На підставі своїх досліджень в 2012 році він захистив дисертацію в Берліні.

Із Себастьяном Штоппером робив інтерв'ю російський "Перший канал", його приймав брянський губернатор, статтю про історика надрукував журнал "Огонек". Проте минулого року все змінилося, зазначає видання.

В інтернеті стали з'являтися статті, де Штоппера називали "істориком, що грає в ігри на попелі і кістках" і "бюрократом на крові", а потім суд вирішив, що в записах у своєму блозі Штоппер виправдовує дії німецьких окупантів і "принижує значимість" військових операцій радянських партизан на Брянщині.

Радянський районний суд міста Брянськ визнав, що записи історика мають "екстремістське спрямуванння". У квітні 2014 вони були додані до федерального списку екстремістських матеріалів.

Згідно з висновком суду, записи Штоппера в ЖЖ і коментарі до них можуть:

"- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо соціальних ідеалів і духовних цінностей (героїзм предків, шанобливе ставлення до ветеранів партизанського руху та їх військовим заслугам), чинних у сучасному суспільстві,

- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо історії Великої Вітчизняної війни в цілому і партизанського руху на Брянщині зокрема,

- негативно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість, світогляд  на процес формування соціокультурної ідентичності у молоді і на її утримання у більш старшого покоління".

"Ми вважаємо цю заборону неправомірною, - прокоментували рішення суду російські правозахисники. - В даному випадку Брянський районний суд визнав екстремізмом історичну дискусію і заборонив поширення точки зору, яка дещо (навіть не радикально) відмінна від уявлень судді".

За словами Штоппера, головний висновок його наукової роботи - архівні цифри доводять, що опір партизан і шкода, завдана ними німецькій армії, були набагато менше, ніж стверджувалося досі.

"Радянські історики завжди говорили, що тоді йшла всенародна боротьба проти окупантів, але такого я не знайшов у документах, - наголосив історик. - Саме на Брянщині ми знаємо приклад Камінського і так званої Локотської республіки [самоврядне колабораційне утворення на території Брянської, Орловської і Курської областей Росії, яке боролося з радянськими партизанами і диверсантами - ІП]. Вже з цього випливає, що всенародної боротьби не існувало".

Історик підкреслив, що ще не видав своє дослідження - суд користувався рукописом і записами у блозі. Штоппер назвав події довкола його наукової роботи дивними.

"Коли я знаходжу зниклий щоденник [радянської партизанки], вони аплодують, але якщо те ж дослідження дає результати, які не збігаються з колишніми уявленнями, тоді ці люди сердяться, - зазначив науковець. - Вони не працюють по-науковому, вони знають, що актуальна політична лінія Росії підтримує цю поведінку, консервацію застарілої картини історії".

"На мою думку, мета "патріотичного виховання читача" [в сучасній РФ] - помилкова, - наголосив Штоппер. - Мета історичної роботи не може бути націоналістичною або мілітаристською, вона повинна закликати до гуманізму".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку "екстремістських видань" книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

У травні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав закон, який встановлює кримінальну відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР" у роки Другої світової війни.

У квітні 2014 року з торгових мереж РФ без рішення суду було вилучене наукове дослідження російського історика про УПА та ОУН.

Дивіться також: "Красные партизаны Украины, 1941-1944". Правда про радянське підпілля

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.