Російський суд визнав німецького історика "екстремістом"

Дані досліджень військового історика з Німеччини Себастьяна Штоппера за рішенням суду опинилися в російському Федеральному списку екстремістських матеріалів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
Себастьян Штоппер вивчає партизанський рух у Брянській області РФ. Йому вдалося знайти в німецьких архівах і передати до Росії партизанські щоденники та інші документи.

На підставі своїх досліджень в 2012 році він захистив дисертацію в Берліні.

Із Себастьяном Штоппером робив інтерв'ю російський "Перший канал", його приймав брянський губернатор, статтю про історика надрукував журнал "Огонек". Проте минулого року все змінилося, зазначає видання.

В інтернеті стали з'являтися статті, де Штоппера називали "істориком, що грає в ігри на попелі і кістках" і "бюрократом на крові", а потім суд вирішив, що в записах у своєму блозі Штоппер виправдовує дії німецьких окупантів і "принижує значимість" військових операцій радянських партизан на Брянщині.

Радянський районний суд міста Брянськ визнав, що записи історика мають "екстремістське спрямуванння". У квітні 2014 вони були додані до федерального списку екстремістських матеріалів.

Згідно з висновком суду, записи Штоппера в ЖЖ і коментарі до них можуть:

"- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо соціальних ідеалів і духовних цінностей (героїзм предків, шанобливе ставлення до ветеранів партизанського руху та їх військовим заслугам), чинних у сучасному суспільстві,

- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо історії Великої Вітчизняної війни в цілому і партизанського руху на Брянщині зокрема,

- негативно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість, світогляд  на процес формування соціокультурної ідентичності у молоді і на її утримання у більш старшого покоління".

"Ми вважаємо цю заборону неправомірною, - прокоментували рішення суду російські правозахисники. - В даному випадку Брянський районний суд визнав екстремізмом історичну дискусію і заборонив поширення точки зору, яка дещо (навіть не радикально) відмінна від уявлень судді".

За словами Штоппера, головний висновок його наукової роботи - архівні цифри доводять, що опір партизан і шкода, завдана ними німецькій армії, були набагато менше, ніж стверджувалося досі.

"Радянські історики завжди говорили, що тоді йшла всенародна боротьба проти окупантів, але такого я не знайшов у документах, - наголосив історик. - Саме на Брянщині ми знаємо приклад Камінського і так званої Локотської республіки [самоврядне колабораційне утворення на території Брянської, Орловської і Курської областей Росії, яке боролося з радянськими партизанами і диверсантами - ІП]. Вже з цього випливає, що всенародної боротьби не існувало".

Історик підкреслив, що ще не видав своє дослідження - суд користувався рукописом і записами у блозі. Штоппер назвав події довкола його наукової роботи дивними.

"Коли я знаходжу зниклий щоденник [радянської партизанки], вони аплодують, але якщо те ж дослідження дає результати, які не збігаються з колишніми уявленнями, тоді ці люди сердяться, - зазначив науковець. - Вони не працюють по-науковому, вони знають, що актуальна політична лінія Росії підтримує цю поведінку, консервацію застарілої картини історії".

"На мою думку, мета "патріотичного виховання читача" [в сучасній РФ] - помилкова, - наголосив Штоппер. - Мета історичної роботи не може бути націоналістичною або мілітаристською, вона повинна закликати до гуманізму".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку "екстремістських видань" книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

У травні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав закон, який встановлює кримінальну відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР" у роки Другої світової війни.

У квітні 2014 року з торгових мереж РФ без рішення суду було вилучене наукове дослідження російського історика про УПА та ОУН.

Дивіться також: "Красные партизаны Украины, 1941-1944". Правда про радянське підпілля

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?

Як виглядає бункер на випадок ядерної війни під Херсонською ОДА

Це на всіх працівників обкому розраховувалося? — Ні, не на всіх, у разі удару рятується тільки керівництво. Вони спускаються в бункер, а решта гинуть.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.