У Харкові скасували парад на День Перемоги

Харківська обласна державна адміністрація скасувала військовий парад 9 травня, у Харкові.

Про це заявив голова облдержадміністрації Ігор Балута журналістам на прес-конференції, повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

За його словами, рішення було прийнято на підставі інформації від силових органів. 

"Ми розраховували, що зможемо купірувати ситуацію, але у нас є дані, що плануються не просто провокації від громадян, які чимось не задоволені, а провокації, пов'язані з масовими жертвами. Ми обговорили ці питання в штабі і з представниками ветеранських організацій", - сказав Балута.

Ветеранські організації області з розумінням поставилися до такого рішення. Більш того, за словами голови Харківської обласної організації ветеранів України Анатолія Хіневича, ветерани самі просили розглянути питання про обмеження масових заходів.

"Сьогоднішні умови наклали певні обмеження, про які сказав Ігор Миронович. Вони несуть певну небезпеку з точки зору застосування техніки та інших видів озброєнь. Ми з цим рішенням згодні", - заявив Хіневич.

"Ветерани самі запропонували – тому що вони виходять і в інтернет, і програми переглядають – вони самі сказали: запропонуйте, коли підете на нараду, щоб все-таки скасували масовість на площі. Ми не хочемо ризикувати життям людей, раз така обстановка складна", - розповіла виконавчий директор Харківської обласної Асоціації громадських організацій інвалідів и ветеранів війни Валентина Дроботько.

За словами Балути, святкові заходи на площі в Харкові могли зібрати від 55 до 80 тисяч людей. "Ми планували парад з військовою технікою і літаками", - розповів голова ОДА.

Він повідомив, що менш багатолюдні заходи, присвячені Дню Перемоги, - покладання квітів на Меморіалі в Лісопарку і на Висоті маршала Конєва, - обов'язково будуть проведені. Також в районах Харкова та області працюватимуть польові кухні, святкові заходи відбудуться і в навчальних закладах Харківщини.

На сайті Харківської ОДА у вівторок ввечері з’явилося звернення до мешканців Харківської області, в якому Балута висловив ветеранам вдячність за подвиг у Другій Світовій війні, але пояснив, що "цього року вперше з моменту офіційного святкування 9 травня ми змушені відмовитися від проведення масових заходів".

"Це рішення далося нам нелегко і з болем у серці, оскільки до сьогоднішнього ранку (6 травня) ми проводили все необхідне для гідного святкування Дня Перемоги. На жаль, відомості, які ми маємо, свідчать про спроби деструктивних сил, в тому числі і зарубіжних, зазіхнути на честь, гідність, здоров'я і саме життя учасників святкових заходів", - наголосив Балута.

Він закликав ветеранів "залишаться вдома в цей неспокійний і небезпечний час" і відзначити День Перемоги в сімейному колі, бо "немає більш страшної і підлої провокації, ніж підняти руку на учасника Великої Вітчизняної війни".

У квітні депутат Харківської облради Михайло Добкін повідомив, що з ініціативи міського голови Геннадія Кернеса у місті планується масштабний військовий парад з використанням військової техніки,

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.