Біля Вічного вогню в Києві відзначать "першу хвилину миру"

З ініціативи Міністерства культури та Українського інституту національної пам’яті 8 травня у Києві в Парку вічної слави пройде символічна акція "Перша хвилина миру".

"Мир у Європі після Другої світової війни настав 8 травня 1945 року о 23:00, - нагадують організатори акції. - Цьогоріч Україна, яка балансує на грані нової війни через зовнішню агресію, згадає ціну миру й перемоги у війні минулій".

60 мільйонів життів, з них майже 10 мільйонів українців — стільки коштувало відновлення миру 8 травня 69 років тому. У вир бойових дій була втягнута 61 країна, а це 80% населення Землі.

"Ніколи знову!" — говорить в ці дні Україна. Ми згадуємо співвітчизників, полеглих у боротьбі з нацизмом у складі різних формувань — Червоної армії, Української повстанської армії, армій країн-союзників Антигітлерівської коаліції.

Час і місце: 8 травня, 21:45 - 23:15. Київ, Парк Вічної слави (вул. Мазепи, біля Вічного вогню).

Акція розпочнеться о 21:45 із покладання квітів до Вічного вогню. У наступній, мистецькій частині, прозвучить європейська та українська музика, під яку згадуватимуть полеглих. Завершиться акція о 23-й, символізуючи перші хвилини миру в Європі.  

Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [через різницю часових поясів в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

За словами організаторів акції, цього року Україна розширює відзначення пам’яті про війну, яка ніколи знову не повинна повторитися. Початок заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності з іншими країнами антигітлерівської коаліції.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.