Архів СБУ показав цензуровані листи з фронту. ФОТО

Галузевий державний архів СБУ оприлюднив колекцію архівних матеріалів "Прості люди Другої світової: думки, настрої, переживання". Серед артефактів - накази про цензуру в армії (донедавна таємні) та перлюстроване листування червоноармійців.

Таким чином історики хочуть показати інший бік війни: як тоталітарний режим тиснув навіть на тих, хто за нього воював, повідомляють організатори.

Через сім десятиліть конфісковані НКВД листи простих людей доступні для дослідників і всіх зацікавлених.

Основа колекції – листи з фронту та на фронт, в яких простежуються настрої та ставлення людей до лихоліття війни.

За словами заступника директора Архіву СБУ Володимира Бірчака, радянська влада не заоохочувала громадян відверто висловлювати свою точку зору щодо війни.

З цією метою радянською владою було створено так звані "пункти ПК" — перлюстрації кореспонденції, які переглядали листи та вилучали із них непотрібні та недозволені, на думку радянської влади, речі чи слова.

Лист із Кам'янця-Подільського на фронт, зі штампом цензора. Липень 1944 року, через три місяці після звільнення міста від німців

При цьому цензура застосовувался не тільки до мимоволі висловленої автором листа військової таємниці (кількість військ, місця боїв, назви підрозділів тощо).

"Так, скажімо, фотографія бійця, що був пораненим чи понівеченим на фронті, не мала права дійти до родичів через політичну та військову недоцільність", — зазначив Бірчак.

"Якщо ж у листах вояків був негатив, зневага, погрози, зневіра в радянському уряді, владі, критичні висловлювання, вони потрапляли під кримінальну статтю, - додав науковий консультант Архіву СБУ, кандидат історичних наук Валерій Огороднік. – Загрожувало від 10 до 15 років".

Де тут була військова таємниця?

Окремим розділом архівної колекції є добірка наказів про створення, роботу та функції вищезгаданих пунктів перлюстрації кореспонденції у 1939-1945 роках, а також ряд так званих меморандумів — витяги із недозволених листів, що подавались партійному та вищому керівництву НКВД для аналізу.

"Наказую запровадити на всю вхідну і вихідну поштово-телеграфну кореспонденцію діючих частин Червоної Армії, Військово-Морського флоту цензуру. Проводити офіційне розкриття всієї червоноармійської кореспонденції: прості, рекомендовані, цінні листи, телеграми і посилки", - цитує радянський документ Валерій Огороднік.

Оприлюднено також документи про реакцію населення на події війни, що адресувалися особисто Народному комісару внутрішніх справ Лаврентію Берії.

Копії вищезгаданих документів передані ГДА СБУ до Національного музею історії Великої Вітчизняної Війни та до Електронного архіву українського визвольного руху.

Ознайомитися та скопіювати архівні матеріали охочі можуть в інформаційно-довідковій залі Служби безпеки України, що працює щодня з понеділка по п’ятницю з 14.00 до 17.00 і знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ірининська, 4. Телефон: (044) 255-82-24. 

Дивіться також:

Як радянський агітпроп цензурував "неправильних" космонавтів. ФОТО

Останні листи з-під Сталінграду. Що писали німці перед капітуляцією

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?

Як виглядає бункер на випадок ядерної війни під Херсонською ОДА

Це на всіх працівників обкому розраховувалося? — Ні, не на всіх, у разі удару рятується тільки керівництво. Вони спускаються в бункер, а решта гинуть.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Два рукостискання до Грушевського. Моя зустріч з Надією Суровцовою

«Знаєте, у нас мешкає одна жінка… Вона може вам допомогти… Вона знає все… Якщо ви не боїтеся…» Я до сих пір пам’ятаю своє щире здивування. Чого б я мала боятися?!"