Кримським татарам укотре заборонили збиратися на мітинг

Окупаційна влада Сімферополя заборонилa проводити заходи до Дня кримськотатарського прапора в центрі міста.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив секретар Меджлісу Ділявер Акієв.

За його словами, Меджлісом було подано повідомлення до Сімферопольської міської ради про те, що 26 червня кримські татари будуть проводити в парку ім. Треньова в Сімферополі культурно-масові заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора.

Влада відповіла відмовою, пославшись на небезпеку для "сотень дітей".

"Загалом, через те, що в парку працює безліч атракціонів, відбуваються різні конкурси та виставки, і через те, що парк відвідують "сотні дітей" - проведення нами Дня прапора може порушити громадський порядок, законні інтереси інших громадян", - цитує Акієв.

На думку окупаційної влади, "скупчення великої кількості людей на обмеженій території, не призначеній для розміщення додатково заявленої кількості учасників, може створити умови для порушення громадського порядку, прав і законних інтересів інших громадян".

"Нами були заплановані низка конкурсів для дітей. Була запланована виставка і багато іншого. Але нам НЕ МОЖНА, адже наші діти можуть порушити громадський порядок, - додав Акієв. - А той єдиний дитячий паровозик, який катається порожнім по парку, мабуть, і є "атракціонами, попит на які зростає під час шкільних канікул".

"Це все не може довго тривати! - наголосив секретар Меджлісу. - Всякому терпінню приходить кінець!"

Як відомо, у травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.