У Кривому Розі постамент Леніна розмалювали побажаннями миру. ФОТО

У Кривому Розі (Дніпропетровщина) постамент, який залишився від пам'ятника Леніну в центрі міста, розписали у стилі петриківського розпису з побажанням миру.

Про це повідомляється на сторінці групи вКонтакті Молодий Кривбас.

"Трохи позитиву :) Сьогодні відбулося символічне облагородження постаменту із побажанням всій Україні миру та спокою! - пишуть у групі. - Вже скоро наступить мирне небо над нашими теренами. Перемога за нами! Слава Героям! Слава Україні!"

 

Крім візерунку у "петриківському стилі", молоді художники написали на постаменті фразу "Мир кожному!" трьома мовами - українською, російською та англійською.

 

Петриківський розпис — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка. Побутові речі із візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття.

 

У 2012 році Міністерство культури визначило "петриківку" об'єктом нематеріальної культурної спадщини України. У 2013 році Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

 

Як відомо, під час революційних подій у грудні 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Кривому Розі демонстранти повалили центральний монумент Леніна 22 лютого 2014 року.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.