У Криму пропонують замінити "депортованих" на "репресованих"

Директор кримського болгарського культурного центру "Ізвор" Іван Абажер запропонував зробити єдиний день жалоби для всіх депортованих народів Криму.

Про це він повідомив на засіданні круглого столу в Сімферополі, передають Крим.Реалії.

"Хочу виступити з ініціативою проведення траурних заходів усіх депортованих народів в одну дату, - сказав Абажер. - Я думаю, що так ми будемо краще розуміти один одного. Це дасть нам можливість вийти на новий рівень відносин".

Круглий стіл був присвячений "заходам із реабілітації вірменського, болгарського, грецького і кримськотатарського народу".

Також під час засідання керівник юридичної служби "Алтин ярук" Енвер Умеров запропонував статус народів, депортованих з Криму, замінити на репресованих.

"Реабілітація була нав'язана нам українською державою, - заявив Умеров. - Ніхто не повинен нас реабілітувати. Ми - кримські татари, болгари, німці є репресованими".

Умеров наголосив, що кримінальний кодекс РФ не містить поняття "депортація" як санкцію за покарання.

"Таке поняття, як депортація, можна застосовувати до повій, до громадян, які порушили закон, - наголосив кримськотатарський юрист. - Ми підготували законопроект про те, щоб республіканський комітет вилучив зі своїх документів поняття "депортовані". 

Як відомо, у квітні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій. У відповідь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Росія сама має реабілітуватися перед татарами.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.