На Вінничині вшанують козаків та УПА, приберуть комуністичні назви

Депутати Вінницької обласної ради вирішили вшанувати ветеранів ОУН та УПА і не вшановувати комуністичних злочинців на території Вінничини.

Про це повідомляє офіційний сайт Вінницької облради.

Під час засідання постійної комісії облради з питань культури та історичної спадщини депутати одноголосно ухвалили рішення про підтримку громадської ініціативи щодо створення історико-культурного заповідника "Батіг" в селі Четвертинівці Тростянецького району.

Ідеться про місце битви під горою Батіг - поблизу с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Битва між військами української козацької держави під проводом Богдана Хмельницького та Речі Посполитої під командуванням польського коронного гетьмана М. Калиновського відбулась 1-2 червня 1652 року. Її результатом була розгромна поразка королівської армії від козацько-татарського союзного війська. 

На місці історичної події знаходиться пам'ятка місцевого значення „Поле Батозької битви" до складу якої входять унікальні історичні і природні місця, що потребують захисту, охорони і благоустрою із боку держави, наголосили депутати.

Крім цього, комісія рекомендувала органам місцевого самоврядування Вінницької області "вжити заходів з демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам комуністичного режиму, причетним до здійснення політичних репресій та Голодомору 1932-1933 рр., перейменування назв вулиць і площ сіл, селищ та міст області, які носять імена організаторів та виконавців комуністичних злочинів проти українського народу".

Також депутати ухвалили комісійне рішення щодо визнання на рівні області вояків ОУН-УПА воюючою стороною у визвольних змаганнях за незалежність України під час Другої світової війни.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.