На Вінничині вшанують козаків та УПА, приберуть комуністичні назви

Депутати Вінницької обласної ради вирішили вшанувати ветеранів ОУН та УПА і не вшановувати комуністичних злочинців на території Вінничини.

Про це повідомляє офіційний сайт Вінницької облради.

Під час засідання постійної комісії облради з питань культури та історичної спадщини депутати одноголосно ухвалили рішення про підтримку громадської ініціативи щодо створення історико-культурного заповідника "Батіг" в селі Четвертинівці Тростянецького району.

Ідеться про місце битви під горою Батіг - поблизу с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Битва між військами української козацької держави під проводом Богдана Хмельницького та Речі Посполитої під командуванням польського коронного гетьмана М. Калиновського відбулась 1-2 червня 1652 року. Її результатом була розгромна поразка королівської армії від козацько-татарського союзного війська. 

На місці історичної події знаходиться пам'ятка місцевого значення „Поле Батозької битви" до складу якої входять унікальні історичні і природні місця, що потребують захисту, охорони і благоустрою із боку держави, наголосили депутати.

Крім цього, комісія рекомендувала органам місцевого самоврядування Вінницької області "вжити заходів з демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам комуністичного режиму, причетним до здійснення політичних репресій та Голодомору 1932-1933 рр., перейменування назв вулиць і площ сіл, селищ та міст області, які носять імена організаторів та виконавців комуністичних злочинів проти українського народу".

Також депутати ухвалили комісійне рішення щодо визнання на рівні області вояків ОУН-УПА воюючою стороною у визвольних змаганнях за незалежність України під час Другої світової війни.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.