ПОМЕР ЕДУАРД ШЕВАРДНАДЗЕ. Додані ФОТО

Колишній міністр закордонних справ СРСР, а згодом президент Грузії Едуард Шеварднадзе помер на 87-му році життя.

Про це повідомляє BBC.

Помічниця Шеварднадзе Марина Давіташвілі повідомила, що він помер у понеділок у лікарні в Тбілісі після довгої хвороби.

Едуард Шеварднадзе народився в 1928 році в Ланчхутському районі Грузії в багатодітній сім'ї вчителя російської мови та літератури і з 10 років підробляв листоношею.

З відзнакою закінчив медичний технікум і вступив до інституту без іспитів, але отримав пропозицію очолити комсомольську організацію і надав перевагу політичній кар'єрі.

Міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварднадзе (праворуч) і держсекретар США Джеймс Бейкер

Дослужившись до першого секретаря Тбіліського міськкому, 44-річний Шеварднадзе в 1972 році очолив парторганізацію Грузинської РСР, а незабаром - і всю республіку.

У 1970-х роках керівник Грузії близько зійшовся з "територіальним" сусідом, першим секретарем Ставропольського (Російська СФРР) крайкому партії Михайлом Горбачовим.

Із головою Державної ради Куби Фіделем Кастро

Через 2,5 місяця після приходу до влади (1985 рік) Горбачов викликав Шеварднадзе до Москви і запропонував йому стати міністром закордонних справ. Головою МЗС СРСР Шеварднадзе був до 1990 року. У 1985-1990 рр. був членом Політбюро ЦК (Центрального комітету) Компартії СРСР.

Із прем'єр-міністром Великої Британії Марґарет Тетчер

Після розпаду СРСР і повалення режиму Звіада Гамсахурдіа грузинські політичні сили запропонували колишньому радянському чиновнику знову очолити республіку, тепер уже незалежну.

 Громадянська війна часів Гамсахурдіа

Двічі - у листопаді 1995-го і в квітні 2000 року - Едуард Шеварднадзе з великою перевагою вигравав президентські вибори.

Він керував країною до 2003 року і був усунутий із посади внаслідок "Революції троянд". Його наступником став Михеїл Саакашвілі.

 Всі фото: РІА Новості

Після революції Шеварднадзе залишився у Грузії, жив у маєтку в Тбілісі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Грузія"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.