У Франції знайшли найдавніший скелет хворого на синдром Дауна

У Франції археологи розкопали найдавніший із відомих науці скелетів зі слідами синдрому Дауна.

Він належав дитині, що жила на рубежі V і VI століть нашої ери в місті Шалон-сюр-Саон на півдні Бургундії, повідомляє Лента із посиланням на New Scientist.

Вчені, що працювали на ранньосередньовічному кладовищі в Шалоні-сюр-Саон, знайшли останки 94 осіб - зокрема, скелет дитини зі слідами брахіцефалія (аномального скорочення мозкової коробки) і тонкими кістками черепа.

Ці анатомічні риси характерні для синдрому Дауна, стверджує археолог Університету Бордо Мете Рівою.

За словами Рівою, дитину поховали так само, як і інших жителів містечка: вона лежала на спині, головою на захід. Ба більше, дитя не закопали окремо - як чинили, наприклад, із злочинцями і прокаженими.

Археолог упевнена: цей факт вказує на те, що в Середньовіччя діти з синдромом Дауна не вважалися неповноцінними людьми. Однак інші вчені не згодні з таким сміливим висновком: навряд чи можливо говорити про цінності і забобони стародавнього суспільства на основі положення скелетів у могилі.

Синдром Дауна - генетичне захворювання, що приводить до затримки розумового і мовного розвитку. У носіїв синдрому - зайва (третя) копія двадцять першої хромосоми. Зараз із ним народжується одна дитина з 800-1000.

Вперше описаний синдром Дауна був у XIX столітті, проте вважається, що люди народжувалися з цим захворюванням ще в глибоку давнину. Однак археологам майже не траплялися кістки і черепи з яскраво вираженими рисами синдрому.

Дивіться також інші матеріали за темою "Археологія"

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..