ПОМЕР ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО

Помер легендарний дитячий письменник Всеволод Нестайко.

Про це Історичній Правді повідомила дружина письменника.

Всеволод Нестайко - автор, чиї твори для дітей увійшли до золотого фонду дитячої літератури. Вони видавалися 136 разів багатьма мовами світу, в незалежній Україні - 53 видання. Загальний наклад - понад 2 млн примірників.

Всеволод Нестайко з читачами, 2006 рік. Фото: Історична Правда

Згідно з соцопитуваннями, проведеним в 1990-1992 роках Державною бібліотекою для дітей та Міністерством культури, Нестайко - лідер читацького інтересу. Його твори включено до шкільної програми.

У 2004-му чергове перевидання "Тореадорів із Васюківки" визнане книгою року в номінації "Література для підлітків". У 2009-му казка "Дивовижні пригоди в лісовій школі" увійшла до списку найбільш популярних в Україні книг за даними продавців київського книжкового ринку "Петрівка".

 "Незвичайні пригоди в лісовій школі", 1981 рік. Всі скани: Читанка.com.ua

Народився в 1930 році в Бердичеві в родині службовця. За сімейною легендою, мама народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка: "Акушер, старий єврей, каже: "Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!" І з пологового будинку мене перевезли на вулицю Пушкіна".

"Тореадори з Васюківки", видання 1984 року

Під час Першої світової майбутні батьки Нестайка опинилися по різні сторони фронту. Тато - колишній "січовий стрілець" (пізніше боєць Української Галицької армії), мама - викладач російської словесності і сестра милосердя в Російській імператорській армії.

В 1933-му батька репресували органи НКВД. Рятуючись від Голодомору, мама з сином переїхала у Київ до сестри.

У столиці разом із матір'ю пережив нацистську окупацію. За словами Нестайка, "можу повторити за Чєховим: у дитинстві в мене не було дитинства"

 Початок повісті "Незнайомець з 13-ої квартири" - другої частини "Тореадорів із Васюківки"

У 1952 році закінчив філологічний факультет КНУ ім.Шевченка. Працював у редакціях журналів "Дніпро", "Барвінок", видавництві "Молодь".

З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві дитячої літератури "Веселка". Мешкав у Києві - на Дружби Народів і на Шовковичній.

 "П'ятірка з хвостиком", видання 1985 року

Найвідоміші твори Нестайка - трилогія "Тореадори з Васюківки", казки "У країні сонячних Зайчиків", "Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків", "Неймовірні пригоди у лісовій школі", повісті "Одиниця з обманом", "П'ятірка з хвостиком", "Загадка старого клоуна", "Чудеса в Гарбузянах", "Пригоди Грицька Половинки" та інші.

 "Він не помер, поїхав жити в Країну сонячних зайчиків", написав ФБ-користувач Сергій Микита. Видання 1994 року

Твори Нестайка перекладено двадцяться мовами світу - від англійської до бенгалі. За ними знято кілька фільмів. Стрічка "Тореадори з Васюківки" отримала Гран-прі кінофестивалю в Мюнхені (1968 рік).

"Тореадори з Васюківки", видання 2006 року

1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогію "Тореадори з Васюківки" внесено до Особливого почесного списку Г.Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Дитяча бібліотека міста Дружківка (під Краматорськом на Донеччині) з 2004 року носить ім'я Всеволода Нестайка. Так під час соцопитування вирішили самі місцеві дітлахи.

Про час і місце прощання з письменником буде повідомлено додатково.

Обкладинки видань Всеволода Нестайка дивіться у розділі "Артефакти"

Також: інтерв'ю редактора ІП зі Всеволодом Нестайком

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.