Під Києвом відкрили пам'ятний знак повстанцям отамана Зеленого. ФОТО

В селі Щербанівка Обухівського району Київської області відкрито пам’ятний знак козакам і старшинам Щербанівської сотні Дніпровської повстанської дивізії отамана Зеленого.

Про це повідомляє історичний клуб "Холодний Яр".

Під час урочистого мітингу, який вів дослідник повстанського руху Роман Коваль, виступали родичі отамана Зеленого, краєзнавці, голови Київської та Закарпатської облорганізацій партії "ВО "Свобода" та інші.

На вшануваннях були присутні українці з Лівану та Німеччини.

Скульптор Михайло Горловий подякував односельчанам зі Щербанівки, що допомогли йому вшанувати "земляків, які у війську отамана Зеленого відстоювали право нашого народу на державне життя".

Фото: ФБ Тетяни Лемешко

Серед добровільних помічників скульптора були й родичі репресованого письменника Григорія Косинки, уродженця Щербанівки.

По відкритті меморіалу було вшановано могилу козака Щербанівського сотні Дніпровської повстанської дивізії Панаса Пустового, який загинув 1919 року.

Пам'ятний знак у процесі роботи скульптора. Фото: Павло СОЛОДЬКО

Співорганізаторами вшанувань виступили історичний клуб "Холодний Яр" та військово-історичний клуб "Повстанець", які сальвами віддали вояцькі почесті повстанцям та їхньому отаманові.

Село Щербанівка розташоване в долині річки Красна, поруч із Трипіллям (теж Обухівського району).

Пам'ятний знак розташований на краю села, відкривається чудова панорама водорозділу річок Красна і Бобриця

Данило Терпило, "отаман Зелений" - мешканець Трипілля, соціаліст-революціонер, активний учасник Української революції 1917-21 років, організатор повстанського руху на Київщині.

Визнавав владу Української Народної Республіки. Наприкінці 1918 року на чолі Першої Дніпровської повстанської дивізії Терпило допомагає Директорії УНР вибити з Києва уряд Української Держави (гетьманату) Павла Скоропадського.

У січні 1919-го вступив у конфлікт з Симоном Петлюрою (лідером Директорії), відмовившись відправити свою повстанську дивізію на фронт проти більшовиків в районі Чернігова.

Тоді ж вступає у союз із більшовиками, але після спроб останніх реформувати повстанську дивізію і реквізицій продовольства у селян Київщини розпочинає повстання проти ленінців.

У квітні 1919 року загони Зеленого захоплюють практично весь регіон - на кілька днів навіть Київ - змушуючи більшовиків відтягувати значні сили з більшовицько-УНРівського фронту.

Своєрідною кульмінацією повстання став похід зведеного більшовицького загону з Києва на повстанську "столицю" Трипілля улітку 1919 року.

Після початкового успіху червоної операції повстанцям удалося вибити більшовиків із села, знищивши більшу частину комсомольців та бійців інтернаціонального батальйону. Ці жертви увійшли до радянської міфологізованої історичної пам'яті як "Герої Трипілля".

У липні 1919 року Зелений організував у Переяславі масовий захід, на якому було урочисто проголошено скасування угод з Росією, укладених Богданом Хмельницьким у 1654 році.

Загинув у бою з денікінцями у жовтні 1919-го.

Дивіться також: "Каральний похід Петлюри проти Зеленого, січень 1919 року"

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села