Спецпроект

АНОНС: у Музеї Шевченка - виставка козаків мамаїв

В Національному музеї Тараса Шевченка (Київ) відкривається виставка "Мамай єднає Україну".

Про це повідомляє прес-служба музею.

В основі виставки – колекція робіт українських художників, що експонувалися під час щорічних історико-культурологічних фестивалів "Мамай-fest" та передані на постійне зберігання до музею історії Дніпродзержинська.

Джерело: ualit.org

Згодом роботи увійдуть в колекцію музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва "Козак Мамай", який заплановано відкрити на колишніх козацьких землях в районі Кам'янського (Дніпродзержинська).

Час і місце: середа, 20 серпня о 16:00. Київ, бульвар Шевченка, 12.

Організатори нагадують, що XX століття відкрило нову, модерну сторінку існування образу Козака Мамая у мистецтві, залишаючи незмінним символіку композиційної структурної будови народної картини.

 Джерело: dnpr.com.ua

Значну частину колекції складають твори "Клубу українських мистців" (Львів), подаровані художниками для майбутнього музею. "Львівські художники взяли на себе функції меценатів, щоб закласти основи музею "Козак Мамай" на колишніх Вольностях Запорозьких", - наголосили організатори.

 Джерело: Юрій Черешник

Своє бачення Мамая представили десятки художників - від "заслужених" класиків до молодих митців - із різних регіонів країни.

Інше за темою "Живопис"

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?