У Полтаві вкотре спробують встановити пам'ятник Мазепі

Меморіал гетьману Івану Мазепі, який не можуть спорудити в Полтаві вже п'ятий рік, планується встановити на Соборному майдані міста в жовтні 2014-го.

Про це повідомляє Полтавщина із посиланням на голову місцевого товариства "Просвіта" Миколу Кульчинського.

За його словами, проблема наразі полягає в тому, що на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу. Сама скульптура гетьмана і деякі складові меморіалу вже виготовлені і зберігаються в Києві.

"Головне — придбати цю четверту деталь, без якої ніяк не обійтися, - зазначив Кульчинський. - Поїхати за нею збираємося на початку вересня".

Він висловив сподівання, що на свято Покрови [14 жовтня] пам’ятник уже буде встановлено. Планується зустріч з цього приводу з міським головою Олександром Мамаєм.

Як відомо, пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і тодішнього народного депутата ("Наша Україна") Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Виготовлена скульптура перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

У лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримують ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.